До війни Україна тривалий час була одним із лідерів експорту азотних добрив, однак через бойові дії деякі підприємства втрачені, а блекаути призвели до того, що заводи працювали у збиток.
Про це під час конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM) повідомив керівник проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук.
За його інформацією, минулого сезону Україна імпортувала 730 тис. т добрив, а мала імпортувати близько 1 млн т.
«За нашими підрахунками, Україна потенційно може імпортувати 200 тис. т добрив на місяць, коли ж загальне споживання є більшим. Тобто імпорту не буде достатньо, нам необхідний свій виробник», — наголошує експерт.
Також Дмитро Гордейчук додає, що наразі маємо патову ситуацію, оскільки аграрії майже не закупили добрива на осінь, 35% від потреб азотних добрив агрохолдинги закупили на весну.
«Водночас коливання цін на азотні добрива впливають на весь ринок добрив. Маємо надію, що ближче до весни можна буде очікувати заспокоєння ринку та збільшення споживання добрив», — резюмував він.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Мінлива, подекуди нетипова погода весни та початку літа була не надто сприятливою для активного росту та розвитку польових, овочевих і плодово-ягідних культур. Вони піддавались впливу низьких температур повітря, їх різким перепадам, що викликало стреси та знижувало стійкість до хвороб.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Стреси — не менша загроза для сільськогосподарських культур і плодових насаджень, аніж пошкодження шкідливими організмами. Їхні наслідки проявляються у порушенні обмінних процесів рослин, зниженні фотосинтезу, синтезу амінокислот і білків, ферментів, погіршенні засвоєння вологи та елементів мінерального живлення із добрив та ґрунту та зниженні продуційних процесів.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.

Україна в січні 2026 року імпортувала більше 6 тис. т технічного амофосу марки 12:61. Це майже в 2 рази більше, ніж минулого року в цей же період та в 4,6 раза більше, ніж у 2024 році.

Ситуація із забороною на перевалку та зберігання селітри у портах, безперечно, вплине на її ціну. Вже зараз вартість зросла під 30 тис. грн за 1 т. Тому, звичайно, це буде мати вплив на агровиробника.

Виробництво КАС (карбамідо-аміачної суміші) в України витісняє аміачну селітру.