Виробництво КАС (карбамідо-аміачної суміші) в України витісняє аміачну селітру.
Про це повідомив керівник проєкту «Інфоіндустрія» Дмитро Гордійчук під час конференції у Львові, яка транслювалась у Facebook.
«Якщо у січні-лютому 2023 року частка аміачної селітри була дуже великою, то у квітні-травні минулого року частка КАС перевищила виробництво селітри», — уточнив він.
Експерт пояснив, що КАС можна виробляти на невеликому заводі у будь-які області України, на відміну від випуску селітри.
Гордійчук зазначив, що КАС і карбамід мають великий потенціал на відміну від селітри.
«Ми переходимо в інші температурні умови вирощування, а також інші бізнесові умови... КАС і карбамід уже зараз витіснили загальне споживання селітри», — уточнив він.
За словами фахівця, однією з переваг КАС є те, що до нього нижчі вимоги безпеки, тому він цікавить виробників.
«Черкаський Азот» (Ostchem) виробляє найбільше КАС в Україні — 560-570 тис. т. Зараз запускається «Рівнеазот», вони також будуть виробниками КАС із березня», — сказав Гордійчук.
Другою за обсягами виробництва цього виду добрив є компанія GROSSDORF із показником 150 тис. т на рік.
Загалом, за словами експерта, в Україні 2023 року було випущено майже 702 тис. т КАС.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Партія карбаміду вперше за останні 7 років була відвантажена через порт Чорноморськ для міжнародних покупців у країнах Середземноморського регіону.

В Україні комплексні добрива випускалися на «Сумихімпром» та «Дніпровському заводі мінеральних добрив», які наразі простоюють і через воєнні ризики навряд чи запустяться. Тому українське виробництво представлене компаніями, які змішують, гранулюють чи компактують готову продукцію.

Холдинг Ostchem (входить до Group DF) запускає виробництво аміачної селітри АМС30 — нового азотного добрива для українських аграріїв.

Компанія «ТАС Агро» завершує внесення азотних добрив на озимі культури в межах весняно-польових робіт.

Азотний холдинг Ostchem (входить до Group DF) знизив рекомендовану ціну на вапняково-аміачну селітру (ВАС).

Україна в січні 2026 року імпортувала більше 6 тис. т технічного амофосу марки 12:61. Це майже в 2 рази більше, ніж минулого року в цей же період та в 4,6 раза більше, ніж у 2024 році.

Ситуація із забороною на перевалку та зберігання селітри у портах, безперечно, вплине на її ціну. Вже зараз вартість зросла під 30 тис. грн за 1 т. Тому, звичайно, це буде мати вплив на агровиробника.