Україна в січні 2026 року імпортувала більше 6 тис. т технічного амофосу марки 12:61. Це майже в 2 рази більше, ніж минулого року в цей же період та в 4,6 раза більше, ніж у 2024 році.
Як повідомляють аналітики ІА «Інфоіндустрія», це свідчить, що аграрії роблять більші ставки на точне землеробство та використання високоефективних добрив, ніж на економію і використання відносно дешевих суперфосфатів.
«Вартість звичайного амофосу 11:52 та технічного (кристалічного) 12:61 настільки зблизилась, що немає сенсу переплачувати за гранулу, яка гірше розчиняється та й гірше продається в умовах зростання курсу, проблем із логістикою тощо.
Крім того, трейдери викупили велику частку вільного продукту 12:61 у більшості джерел, а в Україні більшість потужностей з виробництва РКД незадіяна навіть на 70%, агрохолдинги точно зрозуміють цей хід», — пояснив керівник ІА «Інфоіндустрія» Дмитро Гордейчук.
Фахівець зауважив, що загальний імпорт азотно-фосфорних добрив у січні 2026 року склав 31,2 тис. т, з яких 12,46 тис. т — імпорт гранульованого амофосу марок 11:52, 12:52. Виробництво азотно-фосфорних добрив в Україні в 2026 році не працює.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.

Ситуація із забороною на перевалку та зберігання селітри у портах, безперечно, вплине на її ціну. Вже зараз вартість зросла під 30 тис. грн за 1 т. Тому, звичайно, це буде мати вплив на агровиробника.

Виробництво КАС (карбамідо-аміачної суміші) в України витісняє аміачну селітру.

Україна поточного року виробила 2050 тис. т добрив, що на 81% більше, ніж торік (1130 тис. т).