Країни ЄС за результатами 2023/24 МР (липень – червень) сумарно імпортували 19,75 млн т основних видів шротів (соняшниковий, соєвий та ріпаковий).
Цей показник виявився лише на 1% більшим, ніж обсяги імпорту попереднього сезону, повідомляє «АПК-Інформ» із посиланням на оновлені дані Єврокомісії.
Водночас у структурі імпорту зафіксоване збільшення на 18% до показника попереднього сезону обсягів імпорту соняшникового шроту та зменшення імпорту соєвого і ріпакового шроту на 2% і на 3% відповідно.
Також спостерігається збільшення обсягів імпорту шротів з України та збільшення її частки як основного постачальника цієї продукції. Зокрема, за результатами 2023/24 МР, згідно з даними Єврокомісії, Україна забезпечила 11% усіх імпортних партій основних видів шротів, поставивши до країн ЄС 2,1 млн т цієї продукції. У 2021/22 МР цей показник складав лише 5% (1,1 млн т).
Порівняно з показниками 2022/23 МР зафіксоване збільшення у 2,1 раза імпорту з України ріпакового шроту (до 148 тис. т), на 33% — соєвого шроту (до 531 тис. т) та на 14% — соняшникового шроту (до 1,44 млн т).
Водночас, за офіційними статистичними даними України, сумарний обсяг експорту основних видів шротів з України до країн ЄС у 2023/24 МР (липень – червень) склав 2,92 млн т, що на 36% перевищує показник попереднього сезону. Зокрема, обсяги експорту до ЄС ріпакового шроту оцінюються у 310 тис. т (більше в 4,3 раза), соняшникового шроту — 2,01 млн т (+28%) та соєвого шроту — 547 тис. т (+19%).
Загалом, незважаючи на те, що Україна суттєво поступається за обсягами постачань у натуральному вираженні основних видів шротів до країн ЄС, вона посідає третю позицію серед експортерів цієї продукції.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.

Україна за підсумками 2025/26 МР скоротила експорт ріпаку на 38,6% — до 1,9 млн т проти 3,1 млн т попереднього сезону.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

Компанія Bunge завершлиа придбання бізнесу з виробництва концентрату соєвого білка, лецитину та соєвого шроту у International Flavors & Fragrances, Inc.

Україна суттєво наростила постачання ріпакового шроту на зовнішні ринки у першій половині 2025/26 МР.