Україна суттєво наростила постачання ріпакового шроту на зовнішні ринки у першій половині 2025/26 МР.
У липні – грудні експортовано близько 340 тис. т, що на 70% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону, повідомляє GrainTrade. Цей результат став другим за обсягом в історії країни для першої половини сезону, поступившись лише 2023/24 МР (374 тис. т).
Ключовим фактором зростання аналітики називають активізацію внутрішньої переробки ріпаку. В першій половині сезону українські підприємства переробили майже 800 тис. т сировини. Цьому сприяло запровадження експортного мита на ріпак а також покращення економічної привабливості переробки завдяки зростанню маржі.
«Водночас ринок збуту ріпакового шроту залишається складним. Низький рівень внутрішнього споживання не дозволяє повною мірою абсорбувати дедалі більші обсяги виробництва, через що компанії змушені застосовувати цінові стимули, аби уникнути накопичення надлишкових запасів. Додатковим стримувальним чинником виступає слабкий імпортний попит з боку Євросоюзу — традиційно ключового напрямку для українського продукту», — пояснюють фахівці.
Поточного сезону європейський ринок характеризується підвищеною самозабезпеченістю завдяки значному власному врожаю ріпаку, а також активною конкуренцією з боку Канади. У результаті за першу половину 2025/26 МР експорт українського ріпакового шроту до ЄС скоротився з 171 тис. т до приблизно 71 тис. т. Водночас канадські постачання в цьому напрямку різко зросли та досягли близько 436 тис. т, тоді як роком раніше вони фактично були відсутні.
На тлі звуження європейського напрямку українські експортери змушені були активніше шукати альтернативні ринки збуту. Одним із таких напрямків став Китай, де сформувався дефіцит ріпакового шроту через неповну компенсацію скорочення імпорту канадського продукту. Це дозволило Україні суттєво посилити свою присутність на китайському ринку.
«За підсумками першої половини сезону експорт українського ріпакового шроту до Китаю досяг рекордних 155 тис. т, що вперше вивело цю країну на перше місце серед імпортерів українського продукту. Водночас варто зазначити, що структура китайського імпорту ріпакового шроту наразі формується переважно шляхом постачань із росії, Індії та ОАЕ», — уточнили аналітики.
Водночас перспективи подальшої експансії України на китайський ринок залишаються невизначеними. Потенційне покращення торговельно-економічних відносин між Китаєм та Канадою, а також взаємне зниження імпортних мит можуть призвести до відновлення канадських постачань і, відповідно, зниження конкурентоспроможності українського ріпакового шроту на цьому напрямку вже в найближчій перспективі.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Всеукраїнська аграрна рада закликала уряд не надавати шроту та макусі пріоритет під час експорту в умовах дефіциту логістичних потужностей. В асоціації вважають, що це може підвищити собівартість продукції тваринництва та обмежити експорт інших аграрних вантажів.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

У вересні залізничний експорт макухи та шротів зріс на 68% порівняно з аналогічним періодом минулого року, а олії — майже на 53%.

Україна за підсумками 2025/26 МР скоротила експорт ріпаку на 38,6% — до 1,9 млн т проти 3,1 млн т попереднього сезону.

Переробка ріпаку в Україні за підсумками 2024/25 МР склала 0,5 млн т, або 14% від виробництва ріпаку.