Аграрні підприємства України стикаються з дедалі гострішим дефіцитом кадрів, а чинний механізм бронювання працівників потребує доопрацювання з урахуванням особливостей роботи сільськогосподарської галузі.
Про це повідомляє Всеукраїнська аграрна рада (ВАР).
Як зазначила консультантка ВАР з питань обліку та оподаткування Леся Панкратова, вимога щодо середнього рівня заробітної плати для бронювання працівників не завжди відповідає реаліям аграрного сектору через сезонний характер роботи.
«Під час весняно-польових робіт заробітні плати можуть перевищувати встановлені критерії, однак у зимовий період рівень оплати суттєво знижується. Ця специфіка наразі не враховується в процедурі бронювання», — пояснила вона.
У ВАР наголошують, що кадровий дефіцит у галузі продовжує поглиблюватися. Найбільший попит спостерігається на трактористів, комбайнерів, агрономів та інженерів.
За словами Лесі Панкратової, якщо у 2021 році на одного спеціаліста припадало 14–16 вакансій, то сьогодні цей показник зріс до 52–70. У деяких випадках за одного досвідченого комбайнера можуть конкурувати десятки роботодавців.
Для подолання кадрового голоду агропідприємства вже змушені змінювати підходи до організації роботи, активніше залучати молодь, пенсіонерів і жінок, які проходять додаткове навчання для роботи на сільськогосподарській техніці.
«Ми дуже розраховуємо на виважену та послідовну зміну процесу бронювання з боку влади», — зазначила Леся Панкратова.
У ВАР підкреслюють, що подальше посилення нестачі кадрів може вплинути не лише на роботу окремих господарств, а й на загальну продовольчу безпеку країни.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Марію Дідух призначили заступницею міністра аграрної політики та продовольства.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) тимчасово призупинено приймання заявок на визначення підприємств агропромислового комплексу критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Конкурентоспроможність для виробників української продукції сьогодні в пріоритеті. Адже бізнес прагне розвивати виробництва попри війну, тому демонструє стійкість і працює над удосконаленням рішень і розробок, які успішно просуває на внутрішньому ринку та за кордоном.

Кабінет Міністрів України на засіданні 23 жовтня створив Координаційний центр з організації бронювання, уточнив визначення критичності та ініціював перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності з урахуванням нових вимог.

На тлі системних трансформацій підприємства харчової та переробної промисловості стикаються з безпрецедентними викликами: від гострого дефіциту робітничих кадрів до складного пошуку балансу між очікуваннями працівників і платоспроможністю бізнесу.

Агробізнес — це не лише врожай. Це стратегія, цифри та ефективне управління. Як контролювати витрати, підвищувати рентабельність і розвивати агропідприємство в умовах невизначеності?

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Компанії МХП, Kernel та «Астарта-Київ» посіли перші три місця у рейтингу роботодавців агросектору, які найчастіше згадують ChatGPT і Gemini.