Верховна Рада України сьогодні, 16 липня, підтримала запровадження мита на експорт сої та ріпаку.
Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко у Telegram.
Відповідну ініціативу підтримали 245 народних обранці.
Як розповів перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») у Telegram, народні депутати Данило Гетманцев та Олексій Гончаренко та влаштували штовханину в парламенті під час голосування щодо запровадження цієї норми. Останній намагався заблокувати трибуну через порушення регламенту.
«Факт в тому, що зала відхилила «соєву правку», але намагалися зманіпулювати регламентом і все одно її протягнути», — додав Железняк.
В результаті депутати ухвалили закон в цілому, врахувавши правку про запровадження мита.
Так, змінами до закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» пропонується встановити ставки вивізного (експортного) мита на соєві боби, подрібнені або не подрібнене — 10%, а також насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене — 10%.
Агроспільнота виступила проти запровадження таких змін. Фахівці підкреслюють, що наслідками запровадження вивізного (експортного) мита стане тимчасове збагачення великих переробників у результаті падіння закупівельних цін, поступового скорочення посівних площ сої та ріпаку, а також переорієнтації виробників на експорт самостійно чи через кооперативи.
Також, зазначене призведе до виникнення фізичного дефіциту сировини — перевищення переробних потужностей над виробництвом і до загальних втрат країни через неефективне використання ресурсів, яке, за оцінками експертів, становитиме 9,3 млрд грн на сої та 7,7 млрд грн на ріпаку (разом близько 17 млрд грн).

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Верховна Рада України сьогодні, 28 жовтня, ухвалила в першому читанні (за основу) проєкт державного бюджету на 2027 рік.

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Експортні ціни на український ріпак знизилися значно сильніше за європейські.

Український ринок сої у 2025/26 МР змістився від експорту сировини до внутрішньої переробки. Скорочення врожаю та 10% експортне мито майже вдвічі зменшили експорт сої, тоді як переробка досягла рекордного рівня.