Поспішна імплементація норм Європейського Союзу знищить українських аграріїв.
Таку думку у телеефірі висловив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук, повідомляє пресслужба спілки.
Фахівець наголосив, що близько 40% євроінтеграційних змін торкнуться саме агрогалузі, зокрема стандартів простежуваності походження продуктів, їхньої якості та безпеки.
«Погоджуватися повною мірою на всі ті вимоги, які ставить ЄС перед українськими виробниками, це значить знищити себе. У Європі політика в агросекторі постійно змінюється через невдоволення їхніх фермерів. Ми ж можемо впровадити правила, які вони вже переглядають, і втратити фінансові можливості для розвитку», — підкреслив Марчук.
Експерт пропонує впроваджувати зміни поступово, з перехідним періодом щонайменше на 10 років, щоб уникнути фінансових втрат і врахувати реформування самої європейської агрополітики.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Ціни на соняшник нового врожаю в Україні восени можуть суттєво знизитися. Одним із головних факторів тиску на ринок залишається обмежена робота глибоководних портів.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Частина українських аграріїв може свідомо відмовитися від збирання кукурудзи цього сезону через низькі закупівельні ціни, проблеми з експортом і надто високу вартість сушіння врожаю.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.