Про це свідчать дані на сайті Верховної Ради України.
Як зазначається, документ надійшов до парламенту з підписом президента.
Згідно з законом, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів насіння свиріпи або ріпаку не буде застосовуватися для сільськогосподарських підприємств — виробників зазначених олійних культур.
Для довідки: 7 грудня 2017 року Верховною Радою України ухвалено в другому читанні та в цілому проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (реєстр. N 6776-д). Зазначеним законопроектом було передбачено скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті олійних культур: сої, ріпаку та соняшнику.
21 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла рішення про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», яким уточнено положення щодо скасування бюджетного відшкодування ПДВ при експорті олійних культур, а саме — передбачено звільнення від ПДВ операцій з експорту соєвих бобів на період з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року та насіння свиріпи, ріпаку — з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року.
Аграрії проводили протести з вимогою повернути відшкодування ПДВ всім експортерам, оцінюючи втрати для сільгоспвиробників від такого рішення на рівні 10-16 млрд грн. В результаті, 22 травня 2018 р парламент скасував невідшкодування ПДВ для виробників.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Forbes оновив рейтинг найбагатших людей світу. До списку за 2026 рік увійшло семеро українських доларових мільярдерів.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.

Шість українських бізнесменів увійшли до щорічного рейтингу мільярдерів за версією Forbes.

На 23% зріс сукупний дохід топ-10 компаній переробної промисловості 2023 року.