Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України (ВРУ).
Зазначається, що закон є важливим кроком у продовженні реформи меліорації, над якою Комітет з питань аграрної та земельної політики системно працював із представниками державних органів, аграрного сектору, експертного середовища та водогосподарської галузі.
Реформа меліорації в Україні реалізується вже кілька років. Її основою став Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», ухвалений у 2022 році.
«Закон №4795-IX започатковує другий етап реформи меліорації, який передбачає перехід від переважно бюджетної моделі управління меліоративною інфраструктурою до економічно стійкої системи, в якій ключову роль відіграватимуть організації водокористувачів і оператори з чітко визначеною відповідальністю за експлуатацію об’єктів. Документ також пов’язаний із реалізацією Стратегії зрошення та дренажу до 2030 року», — зазначають у ВРУ.
Закон також передбачає створення операторів меліоративних систем у формі державних некомерційних підприємств. Вони відповідатимуть за експлуатацію об’єктів, а тарифи на подачу та відведення води формуватимуться за прозорими правилами. До наглядових рад планують залучати представників аграріїв та інших водокористувачів.
«Реформа меліорації покликана знизити собівартість поливу та підвищити врожайність, а також зробити систему більш прозорою для користувачів. Законодавчі зміни також сприятимуть зменшенню втрат води, підвищенню надійності постачання в сезон та створенню стимулів для модернізації інфраструктури», — резюмують у парламенті.

У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами

На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж

«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків

Україна та Єгипет домовилися започаткувати окремий напрям співпраці у сфері зрошення, що передбачає обмін досвідом і підготовку спільних проєктів.

Організація водокористувачів «Головківка» отримала у власність Головківську зрошувальну систему.

Господарство може мати сучасні дощувальні машини та достатнє джерело води. Але собівартість зрошення значною мірою залежить від того, що відбувається до гідранта: у якому стані насосна станція, скільки електроенергії вона споживає та хто приймає рішення щодо модернізації інфраструктури.

У Державному аграрному реєстрі (ДАР) 31 жовтня припиниться подання заявок на отримання фінансової допомоги за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів».

У Вільнянському міжрайонному управлінні водного господарства підбили підсумки поливного сезону 2026 року. За цей час насосні станції перекачали понад 2 млн м³ води, а площа зрошуваних земель сягнула майже 1,8 тис. га.

В Україні реалізують проєкт RIVERS, який передбачає комплексне відновлення водогосподарської інфраструктури Нижнього Дунаю, зокрема розчищення водосховищ Катлабух і Китай, відновлення Кілійського та Кислицького рукавів, модернізацію шлюзів, каналів, насосних станцій та зрошувальних систем.

Верховна Рада України 14 жовтня ухвалила в цілому закон про оцінку майна (реєстр. №13435), який передбачає запровадження міжнародних і європейських стандартів та цифровізацію оціночної діяльності.

Україна через окупацію та бойові дії має доступ лише до 253 із 370 зрошувальних систем.

На Черкащині триває підготовка до передачі Худяківської зрошувальної системи у власність організації водокористувачів «Худяківська меліоративна зрошувальна система».

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.