Збитки України від привласнення росією зерна попередньо складають понад 30 млрд грн, але ця цифра не остаточна.
Про це повідомив начальник Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрій Бєлоусов, говориться у повідомленні відомства у Facebook.
«Фактично росія шантажує світову спільноту реальною можливістю створення голоду для інших країн. Внаслідок атак на зернову та портову інфраструктуру під ризиком існування опинилася ціла низка країн Африки й Азії, які отримували українське зерно. Адже Україна вважалася і є до цього часу одним із ключових постачальників Світової продовольчої програми», — пояснив він.
Правоохоронці виділили два періоди атак загарбників на агропромислову інфраструктуру — удари рф мають прив'язку до зернової угоди. До її підписання обстріли здійснювалися з артилерійських систем у прифронтових зонах: найбільше уражених об’єктів у Миколаївській (59) та Херсонській (78) областях. Після того, як Україна відмовилася від загрозливих умов країни-агресора, масштаби ударів почали розширюватися. У першу чергу ціллю стала Одеса та Одеська область, яка має найбільш потужну і розвинену інфраструктуру, додав Бєлоусов.
За його словами, з того часу окупанти почали застосовувати великий діапазон абсолютно різних засобів ураження («Шахеди», «Іскандери», ракети тактичної авіації, а також морського та наземного базування).
Посадовець зазначив: це говорить лише про те, що це добре скоординована політика росії — до таких атак залучені абсолютно різні роди військ, і рішення про синхронні удари ухвалює найвище військово-політичне керівництво рф.
«З огляду на масштаби таких злочинів, однозначно, як мінімум, простежується злочин проти людяності, у ширшій перспективі — один із елементів геноциду, який пов’язаний зі створенням умов для фізичного знищення нації. Йдеться про позбавлення нації умов для виживання, адже ми знаємо, який потенціал має зерно», — підсумував Бєлоусов.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Закупівельні ціни на фуражну кукурудзу продовжують знижуватись поточного тижня в українських портах.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

Ціни на основні сільгоспкультури цього сезону просіли. Пшениця, кукурудза та соняшник подешевшали вдвічі. Водночас витрати на виробництво нікуди не зникли. Тож навіть за непоганої врожайності економіка вирощування більшості культур для аграріїв не складається.

Очікування суден на рейді Суліни може обійтися перевізникам у $160 тис. за 40 днів простою.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Капітан російського судна «MATROS POZYNICH» отримав підозру у порушенні законів та звичаїв війни. За даними слідства, він організував незаконне вивезення з тимчасово окупованої території України 54 374 т української пшениці до Сирії під виглядом російської продукції.