На ринку землі України у третьому кварталі поточного року відбулося 21,4 тис. транзакцій купівлі-продажу площею 43,5 тис. га.
Як говориться у звіті KSE, це майже відповідає обсягам 2-го кварталу (21,4 тис. договорів площею 44,0 тис. га) і значно вище січня-березня, коли було укладено лише 15,7 тис. угод сукупною площею 32 тис. га.
«Всього з моменту відкриття ринку земель було укладено 172,8 тис. угод купівлі-продажу сукупною площею майже 380,5 тис. га. Таким чином, станом на кінець вересня 2023 року в обігу перебувало 0,92% від всіх cільгоспземель України в кордонах 1991 року, або 1,08% сільгоспземель на підконтрольних Україні територіях», — уточнюють фахівці.
За результатами трьох кварталів 2023 року середньозважена ціна землі зросла на 10,4% — до 38,5 тис. грн/га. зважаючи на те, що в Україні 31,1 млн га землі у приватній власності, зростання ціни на 10,4% дорівнює збільшенню капіталізації ринку сільгоспземель на 115,1 млрд грн, що дорівнює приблизно десятій частині доходів загального фонду бюджету країни у 2023 році.
«За підсумками 3-го кварталу 2023 року обсяг ринку оренди сільгоспземель втричі перевищив ринок купівлі-продажу, що є прогнозованим з огляду на значну обмеженість ринку на першому етапі, коли набувати землю у власність мають право лише фізичні особи й не більше 100 га в одні руки», — зазначають у KSE.
І додають, що ринок оренди земель у 3-му кварталі просів порівняно з 2-м кварталом на 42% за кількістю транзакцій і на 54% — за площею.
«Ціни на оренду комунальних земель, які стабільно знижувались з початку 2023 року, стабілізувались у вересні на позначці 7,8 тис. грн/га. При цьому ціни оренди на земельних торгах після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну продовжують бути значно нижчими, аніж до лютого 2022 року, ймовірно, через погіршення фінансової спроможності сільгоспвиробників унаслідок падіння внутрішніх цін на основну сільськогосподарську продукцію», — пояснюють експерти.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

ТОВ «Державний земельний банк» за перше півріччя 2026 року оголосило 1915 земельних аукціонів щодо передачі в суборенду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею понад 10,9 тис. га.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Шість онлайн-аукціонів із суборенди державних сільськогосподарських земель у Харківській, Одеській та Полтавській областях відбулись 10, 12 та 14 серпня 2026 року на «Prozorro.Продажі».

ТОВ «Державний земельний банк» у липні 2026 року уклало 18 договорів суборенди державних земель в Одеській області.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?