Щонайменше 1,4 млн га орних земель залишилися необробленими вздовж фронту внаслідок бойових дій на сході України.
Про це свідчать результати дослідження Інституту сільськогосподарського розвитку в країнах з перехідною економікою ім. Лейбніца (Німеччина).
Зазначається, що внаслідок широкомасштабного російського вторгнення значна кількість родючих сільськогосподарських угідь в Україні залишилася під паром, особливо вздовж лінії фронту в Харківській, Луганській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях.
«Ми використовуємо супутникові знімки Sentinel-2, щоб оцінити масштаби покинутих орних земель по обидва боки лінії фронту. Дані показують, що щонайменше 14 тис. км² (1,4 млн га) колишньої обробленої землі вздовж фронту залишилися необробленими внаслідок війни. З них 8 тис. км² (0,8 млн га) знаходяться на підконтрольних Україні територіях», — говориться у повідомленні.
Фахівці пояснюють, що господарі залишають землі, якщо їх обробка є фізично небезпечною, невигідною або матеріально неможливою. Наприклад, вирощування стає нерентабельним, якщо війна призвела до руйнування важливої сільськогосподарської інфраструктури (наприклад, силосів або машин), якщо робоча сила виїхала із зон конфлікту або була призвана до армії. Значну небезпеку становлять також заховані під земною поверхнею міни та гранати, що не розірвалися.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Два реактивні безпілотники 7 вересня атакували елеваторне господарство та автопарк борошномельного підприємства у м. Златопіль Харківської області.

Пожежа спалахнула увечері 8 серпня на підприємстві харчової промисловості у Білій Церкві (Київська обл.) унаслідок атаки російських безпілотників.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Квасоля залишається однією з перспективних нішевих культур для українських виробників, однак навколо її вирощування досі існує чимало міфів — від потреби в азотних добривах до стійкості до спеки, заморозків і хвороб.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Кабінет Міністрів України усунув диспропорції, які призводили до заниження оцінки земельних ділянок і позбавляли місцеві бюджети додаткових надходжень.