Про це йдеться у розслідуванні AgroPortal.ua «Изменение климата VS аграрии: почему в Украине массово гибнут пчелы?».
І хоча самі українські бджолярі списують мор на отруєння бджіл засобами захисту рослин, офіційні дані говорять про інше. Згідно з інформацією ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини», за останні 5-6 років у 60% випадків комахи страждають від паразитарних організмів (наприклад, кліщі та ін.), у 20% — виявляються бактеріальні хвороби розплоду, 17% — вірусні захворювання. Незаразна патологія, до якої належить отруєння пестицидами, становила 10% у 2016-2017 рр. і 30% — у 2019-2020 рр.
«На захворювання бджіл та їхню масову загибель впливає зміна кліматичних умов — зростання середньорічної температури та збільшення кількості небезпечних метеорологічних явищ», — розповідає завідуюча сектором вивчення хвороб бджіл ННЦ «Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини» Олена Сіренко.
До того ж, додає вона, зміна клімату призводить до швидкого і активного поширення паразитарного захворювання варроатоз. Це в подальшому знижує імунітет у бджіл і призводить до вірусних, грибкових і бактеріальних захворювань.
Звичайно, експерти не заперечують і наявності проблеми токсикозів — отруєння бджіл засобами захисту рослин. Однак погоджуються, що в цьому випадку відповідальність несуть обидві сторони — і аграрій, і пасічник. Перший повинен вчасно повідомити про обробку та правильно її провести, другий — ізолювати бджіл на необхідний термін і забезпечити їм харчування.
«У тих регіонах, де сільгоспвиробники налагодили ефективний діалог із бджолярами, отруєння бджіл фіксуються набагато рідше. Така комунікація — це довіра і сприйняття одне одного як взаємозалежних партнерів», — говорить в.о. міністра аграрної політики і продовольства України в 2019 р. Ольга Трофімцева.
Вона також звертає увагу, що більшість бджолярів в Україні працює в тіні. Це створює додаткові складності для їх оповіщення про обробки полів.
Зі свого боку, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов також звертає увагу, що зараз назріла необхідність вдосконалення самої системи оповіщення, яка дісталася Україні ще з радянських часів. Приклад можна взяти з приватних розробок, які вже функціонують.
«Але щоб така система ефективно працювала, вона повинна бути обов'язковою», — підсумував експерт.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Пасічники відмічають непоганий урожай меду цього року.

Тиск на бюджет і мінус 11 млрд євро підтримки — те, чого боїться найближчий сусід України. Між тим, можливі й позитивні сценарії українсько-польських відносин: співпраця в переробці та спільний експорт, розвиток консалтингових і логістичних мереж, і в результаті посилення економіки всього ЄС.

Відомо, що бджоли допомагають підвищувати продуктивність культур і загалом покращують умови навколишнього середовища. Обліки у ФГ «Широкоступ», де облаштований спеціальний мікрозаказник, показали, що чисельність корисних комах за чотири роки збільшилася в 17 разів. Рівень запилення соняшнику в місцях, де були осередки диких рослин і мікрозаказник, виріс на 7–9%.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Ціни на цукор знижуються, тому деякі аграрії зменшують виробництво цукрових буряків або ж узагалі відмовляються від культури.

У селі Богданівка Суботцівської громади на Кіровоградщині зафіксували масову загибель бджіл. За словами пасічників, після обробки горохового поля інсектицидом постраждали близько 800 бджолосімей, а також загинула корова.

Європейський Союз для українських аграріїв — найважливіший ринок, що вже сьогодні визначає стратегію експорту й технологію виробництва. Лише у січні – лютому 2026 року Україна експортувала 9,95 млн т сільськогосподарської продукції на загальну суму $4 млрд, при цьому валютний виторг від аграрного експорту зріс на 9,3% порівняно з минулим роком, а частка ЄС у загальному обсязі експорту склала близько 50%.

В Україні активно розвивається крафтове виробництво, яке стає важливим елементом економіки сільських територій. Водночас сектор залишається вразливим і потребує системної підтримки.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.

Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.