Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.
Впровадження європейських обмежень у використанні ЗЗР несе для українських аграріїв значні економічні ризики: це суттєво вплине як на врожайність, так і на прибутковість виробників, повідомляє пресслужба Всеукраїнської аграрної ради, яка спільно з аналітичним центром Smart Country провела дослідження «Економічна оцінка втрат внаслідок застосування європейських обмежень щодо діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР)».
Згідно з представленими розрахунками, щорічні мінімальні втрати агросектору України від переходу на європейський перелік дозволених ЗЗР сягатимуть понад $500 млн. Із них:
Заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив, що український агросектор щороку буде втрачати не менше $500 млн, а зниження прибутковості агровиробництва складе до 30% залежно від культури.
«Це дуже суттєво і може призвести до того, що точка беззбитковості посунеться, і в несприятливі роки багато господарств працюватимуть у збиток. Від нововведень найбільше постраждають середні та дрібні аграрії», — пояснив він.
Особливе занепокоєння викликає вплив європейських обмежень на окремі культури, які є основними для українського аграрного експорту.
«Для ріпаку, озимої пшениці та соняшнику ми маємо достатньо суттєву проблему в зв'язку з цією забороною. Ці втрати складають значну частину прибутку від їх вирощування. До того ж подальше прискорене зростання резистентності шкідників та їх розповсюдження через недостатній рівень контролю з боку дозволених препаратів можуть зробити їх виробництво повністю збитковим. У цьому плані дуже симптоматично, що європейські переробники змушені імпортувати ріпак з України, оскільки європейські фермери вже не здатні забезпечити попит на нього», — підкреслив Михайло Соколов.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників. Вони «супроводжують» рослини від посіву й аж до входу в перезимівлю.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.

Україна розраховує на відкриття аграрного кластера в межах переговорного процесу щодо вступу до Європейського Союзу на початку 2027 року.

Неоднорідні агрометеорологічні умови спостерігалися упродовж серпня на території України.

Попит на сою в Україні наразі перевищує активність продавців, що підтримує ціни на олійну. На західному кордоні котирування вже почали зростати.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.