Аграрний сектор України у процесі євроінтеграції зіткнеться з новими викликами. Одним із них є перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах.
Впровадження європейських обмежень у використанні ЗЗР несе для українських аграріїв значні економічні ризики: це суттєво вплине як на врожайність, так і на прибутковість виробників, повідомляє пресслужба Всеукраїнської аграрної ради, яка спільно з аналітичним центром Smart Country провела дослідження «Економічна оцінка втрат внаслідок застосування європейських обмежень щодо діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР)».
Згідно з представленими розрахунками, щорічні мінімальні втрати агросектору України від переходу на європейський перелік дозволених ЗЗР сягатимуть понад $500 млн. Із них:
Заступник голови ВАР Михайло Соколов наголосив, що український агросектор щороку буде втрачати не менше $500 млн, а зниження прибутковості агровиробництва складе до 30% залежно від культури.
«Це дуже суттєво і може призвести до того, що точка беззбитковості посунеться, і в несприятливі роки багато господарств працюватимуть у збиток. Від нововведень найбільше постраждають середні та дрібні аграрії», — пояснив він.
Особливе занепокоєння викликає вплив європейських обмежень на окремі культури, які є основними для українського аграрного експорту.
«Для ріпаку, озимої пшениці та соняшнику ми маємо достатньо суттєву проблему в зв'язку з цією забороною. Ці втрати складають значну частину прибутку від їх вирощування. До того ж подальше прискорене зростання резистентності шкідників та їх розповсюдження через недостатній рівень контролю з боку дозволених препаратів можуть зробити їх виробництво повністю збитковим. У цьому плані дуже симптоматично, що європейські переробники змушені імпортувати ріпак з України, оскільки європейські фермери вже не здатні забезпечити попит на нього», — підкреслив Михайло Соколов.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − вересні 2026 року збільшився на 0,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – серпні показник зріс на 5,9%).

Бренд DEFENDA представив каталог засобів захисту рослин на 2027 рік. Він містить понад 90 продуктів, а також розписані системи захисту для кожної культури.

Ріпакова посівна відбувалася досить строкато. І кількість операцій із рістрегуляції традиційно буде вираховуватись індивідуально для кожного господарства та поля — на основі термінів сівби, висіяних гібридів, густоти посіву, погодних умов та інших факторів.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.