На цьому наголосив директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Борис Кобаль.
За його словами, закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» передбачає встановлення прозорого механізму надання державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів та запровадження державного контролю в сфері санітарних та фітосанітарних заходів «від лану — до столу». Одна з обов«язкових вимог для оператора ринку харчових продуктів є система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР). Це система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів.
Для поступового переходу на використання процедур НАССР для виробників визначено перехідний період. Так, для потужностей, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких є необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), система повинна бути запроваджена впродовж 3 років з моменту оприлюднення закону (з 20.09.2017). На потужностях, які провадять діяльність з харчовими продуктами, у складі яких відсутні необроблені інгредієнти тваринного походження (крім малих потужностей), — через чотири роки (з 20.09.2018), а для малих потужностей — через п«ять років з дня (з 20.09.2019).
«У залежності від виду діяльності, підприємства повинні запровадити цю систему у строки, передбачені законодавством. І Держпродспоживслужба має право перевірятиме бізнес на предмет впровадження системи НАССР. За порушення передбачені санкції», — наголосив Кобаль.
Він додав, за результатами перевірок порушників можуть оштрафувати: юросіб — у розмірі від 30—75 мінімальних заробітних плат, фізичних осіб-підприємців — від 3—15 мінімальних заробітних плат. Крім того, є загроза зупинення роботи потужності.
За словами Бориса Кобаля, такі перевірки будуватимуться у плановому режимі у відповідності з формою акта щодо дотримання операторами ринку вимог законодавства стосовно запровадження НАССР.
У той же час він звернув увагу на те, що в Україні набуває популярності послуга із сертифікації НАССР.
«Ми зауважуємо, що сьогодні не на всіх підприємствах система НАССР запроваджена і працює. Буває, що біля кабінету директора у позолоченій рамці розміщено сертифікат про запровадження НАССР, однак перевірка свідчить про велику кількість невідповідностей. Сертифікат якимось чином отримали, але система не запрацювала і вимоги закону не виконали. Але разом з цим законодавство не передбачає обов'язковість сертифікації підприємств на запровадження цієї системи — диплома може не бути, але система повинна працювати», — заявив Борис Кобаль.

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

В Україні за сім місяців 2026 року зафіксували 454 неблагополучні пункти щодо сказу. Це приблизно на 30% менше, ніж за аналогічний період минулого року, однак епізоотична ситуація залишається напруженою.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.

Українські експортери пшениці мають неухильно дотримуватися оновлених фітосанітарних вимог Республіки Індонезія. Інакше це може стати підставою для затримання партії або відмови у ввезенні вантажу.

Україна у червні офіційно відкрила переговори з Європейським Союзом за першим переговорним кластером «Основи» (Fundamentals). Є сподівання, що до кінця літа будуть відкриті всі переговорні кластери, зокрема й стосовно аграрного сектору — Кластер 5, який охоплює аграрну політику, безпечність харчових продуктів і рибальство.

Всеукраїнський з'їзд «Харчовий бізнес – 2026: безпечність, якість, інновації» відбудеться в Києві 28–29 травня. Форум збере тих, хто щодня відповідає за якість і безпечність на українських харчових підприємствах, хто впроваджує стандарти, приймає складні рішення і робить так, щоб українські продукти гідно конкурували на закордонних полицях.

В Україні діють практичні рішення, які дозволяють малим виробникам молока впроваджувати систему HACCP без зайвої складності та витрат. Відповідні методичні настанови були розроблені за підтримки швейцарсько-української програми QFTP та галузевих асоціацій.


