Про це розповів координатор програм розвитку ФАО в Україні Михайло Малков в інтерв'ю Agravery.
«Перша проблема є на сьогодні топовою темою у світі. Всі ми стикаємось із ситуацією, коли людина, хворіючи починає приймати антибіотики, і потім вони з якоїсь причини не діють, потрібно шукати інші. Це відбувається, бо людина стає стійкою до дії певних антибіотиків», — розповів він.
Малков наголосив, що на це є дві причини — неправильне використання самих антибіотиків, або ж вони можуть потрапляти до нас із їжею через традиційні продукти рослинництва чи тваринництва. Адже антибіотики додають для регуляції росту та інших цілей.
«Далеко не всі підприємства дотримуються правил біобезпеки і норм використання антибіотиків. Тому ми, із низкою глобальних донорів, почали вибудовувати цю програму і незабаром запустимо її», — наголосив експерт ФАО.
Другий масштабний проект — це суттєве скорочення харчових відходів та продовольчих втрат.
«Спочатку ми зробимо оцінку ситуації у великих містах України, а потім запустимо пілотний проект у одному із них. Приміром, це може бути Львів — відомий центр гастрономічного туризму, який потерпає від «сміттєвої» проблеми. Потрібно буде суттєво зменшити органічну складову цих відходів із тих же ресторанів, супермаркетів, домівок львів'ян», — розповів він.
Малков також зауважив, що спільно із місцевою владою потрібно буде вибудувати систему таким чином, аби відходи перероблятись максимально ефективно із затратою мінімального бюджету на ці цілі.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

Нова фаза кліматичного явища Ель-Ніньйо з високою ймовірністю розпочнеться найближчими тижнями у світі. Вона може спричинити масштабні посухи та суттєво вдарити по сільському господарству.з

В Одеській області станом на 1 липня 2026 року зареєстровано 825 нових потужностей для виробництва продуктів харчування.

У 2026-2027 роках точно не прогадає той виробник, який зважатиме на болі клієнта. Серед молочних продуктів трендом майбутнього сезону будуть ті, які не залежать від холодильника. Залишається тренд на смачну, здорову, зручну їжу, напівфабрикати, зростає попит і на домашнє харчування.

Країнам Близького Сходу до вподоби інноваційні рішення в продуктах харчування, а от у Європі є більш консервативні країни, де споживачі обирають те, до чого звикли, тому просувати інновації на цьому ринку значно складніше.

Українське тваринництво перебуває на етапі масштабної трансформації. У березні 2026 року набув чинності Закон №4718-IX, який синхронізує ветеринарне законодавство України з нормами Європейського Союзу. Відтепер антибіотики не можна застосовувати як інструмент підвищення продуктивності для стимуляції росту. Їх використання можливе лише за ветеринарними показами.

Належна годівля, комфортні умови утримання, підтримка доброго здоров'я тварин і можливість реалізувати свою природну поведінку — це основні євроінтеграційні вимоги щодо благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання, які з початку 2026 року почали діяти в Україні. Вітчизняні свинарі вже на 75-80% втілили дані норми, проте досі є що покращувати.

Більшість тваринницьких господарств в Україні застосовують антимікробні препарати під час своєї роботи.