Українські переробники більше віддають перевагу роботі з соняшником, а не з соєю та ріпаком.
Про це розповів головний науковий співробітник відділу економіки аграрного виробництва Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Володимир Россоха в інтерв’ю «Комерсант Український».
Він зазначив, що переробка соняшнику має високу рентабельність. Вихід олії, який складає від маси зерен майже 40%, дає можливість швидкої окупності інвестицій.
«До переваг також належать великий внутрішній попит, стабільний експорт, низькі ризики, а також стимулююче законодавство, що включає заборону на експорт насіння соняшнику та створення умов для експорту фасованої олії», — додав експерт.
Складність переробки сої та ріпаку, за словами Володимира Россохи, зумовлена технологічною особливістю сої та нестабільністю якості й зберігання ріпаку.
«Для перероблення сої, приміром, потрібно мати спеціальне пресове або екстракційне обладнання, здійснювати контроль ферментів (токсичність сирої сої), деактивацію уреази, соєвий шрот використовується тільки з технологіями високого рівня. Більшість переробників сої — це невеликі або застарілі підприємства. Тому часто простіше експортувати сировину, ніж переробляти.
Ріпак має високу кислотність і вологість, що ускладнює його зберігання. Олія ріпаку має високі вимоги до очищення — йдеться про гіркоту, запах, глюкозинолати. Експорт насіння іноді економічно вигідніший, ніж інвестування в очищення й фасування», — пояснив фахівець.
Також, за його словами, для сої та ріпаку, на відміну від соняшнику, немає економічного тиску на перероблення. Соя та ріпак не мали обмежень на експорт насіння. Для них менша глибина внутрішнього ринку. Якщо соняшникова олія — це щоденний товар для українських споживачів, то соєва та ріпакова — переважно експортуються, тому менше інвестується у перероблення на місці, брендинг, розлив, фасування.
«Отже соняшник — винятково вигідний для перероблення, оскільки це масова культура, технічно проста для перероблення й має стабільний попит. Соя та ріпак технічно складніші, ризикованіші культури із меншою локальною доданою вартістю без інвестицій в глибоку переробку», — підсумував Володимир Россоха.

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи

Компанія «Енселко» завершила збирання соняшнику, намолотивши понад 72 тис. т із середньою врожайністю 37 ц/га. Посівна озимої пшениці триває — наразі засіяно 91% запланованих площ.

У Казахстані наявні потужності з переробки олійних складають 5,4 млн т, водночас продовжують вводитися в роботу нові заводи та розширюються наявні виробництва. До 2029 року потужності з переробки олійних складуть приблизно 9 млн т.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Головна В2В-виставка технологій для харчової й агропереробної галузей України Agro2Food щороку об'єднує постачальників харчових технологій з виробниками продуктів харчування та напоїв з усієї країни, щоб знаходити нові можливості для розвитку бізнесу, налагоджувати партнерства та укладати стратегічно важливі угоди.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

Україна на початку сезону скоротила експорт ріпаку до Євросоюзу, але суттєво збільшила постачання ріпакової олії.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Аграрії Сумської області станом на 1 жовтня обмолотили 229,7 тис. га зернових і зернобобових культур. Загальний намолот становить 1 439 тис. т зерна.