Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.
Експерти зазначають, що декларувати розвиток переробної галузі — це добре, але насамперед бізнесу потрібно забезпечити доступ до ресурсів, відсутність регуляторних бар’єрів, вихід на західні ринки, водночас змінювати митну політику й захищати внутрішній ринок.
За словами аналітика Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павла Мартишева, багато країн захищають продукцію з доданою вартістю більшими митами. За результатами проведеного дослідження КШЕ, середньозважений тариф на перероблену харчову продукцію в чотири рази вищий, ніж на сировину.
Для того, щоб запускати нові потужності з переробки, бізнесу потрібна не лише стратегія, але й інвестиції. Як зазначила партнерка інвестиційної компанії INTELEVRAZ та інвестиційного фонду Strong Energy Валентина Гречка під час конференції BLACK SEA GRAIN. KYIV–2025, сьогодні міжнародний інвестор дивиться в бік вирощування зернових культур, переробки агропродукції. Але насамперед він хоче мати високу дохідність — на рівні 25-30%.
Соняшник можна переробляти не лише на олію та шрот
ТОВ «ВЕРЕС» із Кіровоградщини має в обробітку приблизно 15 тис. га землі, вирощує високоякісну пшеницю м’яких сортів, дурум і соняшник. Спершу вигоду бачили в переробці дурума. Попередньо запросили фахівців на млин (для помелу м’якої пшениці потужністю 100 т/добу) задля оцінки та отримання рекомендацій щодо обладнання. Однак ідея не спрацювала, фахівці зробили висновок, що легше було би збудувати новий млин, ніж реконструювати наявний. Переробка м’якої пшениці не цікавила виробника, оскільки ціна високоякісної продовольчої пшениці дорівнює ціні борошна з неї. Залишився соняшник, тож почали виробляти ядро соняшнику. На це спонукала Болгарія та математичний складник.
Європа використовує ядро соняшнику для хлібопекарських цілей, кондитерських виробів, потребує чистоти насіння на 99,9%. Лише декілька компаній у світі можуть забезпечити цей показник. Щоб досягти таких результатів, підприємство «ВЕРЕС» обрало відповідне обладнання, друга причина — економічна.
«Ми порівняли виробництво олії на олійно-екстракційних заводах і виробництво ядра. Вихід олії — 46%, вихід ядра — 60%, при цьому ціна на олію на заводах становить $1130, ціна ядра соняшнику — €1200-1250, лушпиння використовується для власних потреб», — пояснює Андрій Друзяка.
Цього року ТОВ «ВЕРЕС» планує виробити 19-20 тис. т ядра соняшнику, у 2026 році заплановано 30 тис. т. Переробний завод будують у дві черги. Першу лінію запускають цього року, а другу планують наступного.
Компанія планує заходити в інші ніші, ретельно дивиться на культури з доданою вартістю, зокрема на ріпак, але культура, на жаль, не рахується.
«Ми помітили, що маржа переробки непостійна, тому важливо розуміти: якщо ти не власник заводу, потрібно вибрати момент, коли маржинальність буде максимальною. Якщо ж ти власник заводу, то в певний період можеш отримати плюс, а в іншому випадку — це тягар, який ти вимушений нести», — пояснює Максим Винокуров.
У «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» основна увага зосереджена на харчовій безпеці, тому переробник потребує високоякісного зерна. На пивоваріння впливають багато факторів: клейковина, крупність зернин, білок, чистота культури, сорт.
Тому підприємство в пошуку якісної сировини і всіляко намагається зацікавити аграрія співпрацювати.
У переробці агрохолдинг орієнтується на зернові культури, виробництво комбікормів. Вирощують свиней, рухаються в первинну переробку, а далі буде готова продукція.
Вікторія Полевик, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua