Агропереробка в умовах війни: куди рухається український виробник

11 червня 2025, 05:48 795

Агровиробники намагаються диверсифікувати бізнес і розширити виробництво новими продуктами. З початку повномасштабного вторгнення з’явилося багато проєктів у переробній галузі: як великі гравці агроринку, так і фермери зосередилися на створенні продукції з доданою вартістю.

Експерти зазначають, що декларувати розвиток переробної галузі — це добре, але насамперед бізнесу потрібно забезпечити доступ до ресурсів, відсутність регуляторних бар’єрів, вихід на західні ринки, водночас змінювати митну політику й захищати внутрішній ринок.

За словами аналітика Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павла Мартишева, багато країн захищають продукцію з доданою вартістю більшими митами. За результатами проведеного дослідження КШЕ, середньозважений тариф на перероблену харчову продукцію в чотири рази вищий, ніж на сировину

Павло Мартишев, аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки

За останні 20 років в Україні не злетіла переробка, окрім виробництва соняшникової олії та кондитерки. Тобто це складно, і не факт, що ми найближчим часом зможемо переробити більшість сировини, яка вирощується в Україні. Це досить складна робота, потрібно шукати ніші в переробці. Наприклад, кукурудзу переробляти на біоетанол, крохмаль або згодовувати тваринам і переробляти на м’ясну та молочну продукцію. Також важливо додану вартість трактувати в більш широкому значенні, тобто включати сільськогосподарську техніку, насіння високоякісних гібридів — це всі продукти з доданою вартістю.

Для того, щоб запускати нові потужності з переробки, бізнесу потрібна не лише стратегія, але й інвестиції. Як зазначила партнерка інвестиційної компанії INTELEVRAZ та інвестиційного фонду Strong Energy Валентина Гречка під час конференції BLACK SEA GRAIN. KYIV–2025, сьогодні міжнародний інвестор дивиться в бік вирощування зернових культур, переробки агропродукції. Але насамперед він хоче мати високу дохідність — на рівні 25-30%.

Аграрії не втомлюються інвестувати в переробку олійних

Виробник олії з Дніпра LLC Harveles OIL зайшов у переробку в 2023 році. Він побачив, що на цьому ринку відбуваються великі структурні зміни, і вирішив спробувати.

Сергій Живиця, керівник аграрного напряму LLC Harveles OIL

Наша діяльність переплітається з глибокою переробкою. За цим є майбутнє, адже з кожної одиниці сировини вихід коштів зростає, додана вартість вища, і з’являється більше простору для економічної стабільності. Ми виробляємо готову до вживання олію й маємо намір рухатися далі: саме в переробці бачимо вихід із тяжкої економічної ситуації. 

Сьогодні переробник реалізує декілька проєктів: планує розвивати напрям рафінації та дезодорації олії, а також не лише виробляти олію, а й фасувати її. З новим продуктом буде виходити на полиці міжнародних торговельних мереж.

Соняшник можна переробляти не лише на олію та шрот

ТОВ «ВЕРЕС» із Кіровоградщини має в обробітку приблизно 15 тис. га землі, вирощує високоякісну пшеницю м’яких сортів, дурум і соняшник. Спершу вигоду бачили в переробці дурума. Попередньо запросили фахівців на млин (для помелу м’якої пшениці потужністю 100 т/добу) задля оцінки та отримання рекомендацій щодо обладнання. Однак ідея не спрацювала, фахівці зробили висновок, що легше було би збудувати новий млин, ніж реконструювати наявний. Переробка м’якої пшениці не цікавила виробника, оскільки ціна високоякісної продовольчої пшениці дорівнює ціні борошна з неї. Залишився соняшник, тож почали виробляти ядро соняшнику. На це спонукала Болгарія та математичний складник.

Андрій Друзяка, експерт аграрного ринку

Болгарія є світовим експортером №1 ядра соняшнику. 2023 року експортували 450 тис. т, 2024 року — 400 тис. т і у найближчі рік-два плануємо експортувати приблизно 900 тис. т. Ми звернули увагу на їхнє обладнання, з яким працює значна частина тамтешніх виробників. Для нас було важливо, що це обладнання сертифіковане в ЄС, і нам не потрібно було його знову сертифікувати. Крім того, воно модульне.

Європа використовує ядро соняшнику для хлібопекарських цілей, кондитерських виробів, потребує чистоти насіння на 99,9%. Лише декілька компаній у світі можуть забезпечити цей показник. Щоб досягти таких результатів, підприємство «ВЕРЕС» обрало відповідне обладнання, друга причина — економічна.

«Ми порівняли виробництво олії на олійно-екстракційних заводах і виробництво ядра. Вихід олії — 46%, вихід ядра — 60%, при цьому ціна на олію на заводах становить $1130, ціна ядра соняшнику — €1200-1250, лушпиння використовується для власних потреб», — пояснює Андрій Друзяка.

Цього року ТОВ «ВЕРЕС» планує виробити 19-20 тис. т ядра соняшнику, у 2026 році заплановано 30 тис. т. Переробний завод будують у дві черги. Першу лінію запускають цього року, а другу планують наступного. 

Маржа на переробці олійних нестабільна

Для «Агропросперіс Трейд» завжди актуальним є питання доданої вартості, завдяки чому компанія може бути ефективною. Кілька років поспіль переробляли соняшник, але 2025-й — це перший раз за останні 5 років, коли прийняли рішення цього не робити.

Максим Винокуров, генеральний директор «Агропросперіс Трейд»

Соняшник, який було вирощено минулого сезону, ми вирішили не продавати на внутрішньому ринку. Рішення було вірним, оскільки переробка не дала би нам того, що ми очікували. Нині бачимо, що ринок досить перенасичений соняшником і його переробкою, й усі заводи, які є сьогодні, будуть наповнюватися збіжжям. 

Компанія планує заходити в інші ніші, ретельно дивиться на культури з доданою вартістю, зокрема на ріпак, але культура, на жаль, не рахується.

«Ми помітили, що маржа переробки непостійна, тому важливо розуміти: якщо ти не власник заводу, потрібно вибрати момент, коли маржинальність буде максимальною. Якщо ж ти власник заводу, то в певний період можеш отримати плюс, а в іншому випадку — це тягар, який ти вимушений нести», — пояснює Максим Винокуров.

Пивовари потребують високоякісної сировини

Український підрозділ найбільшого світового пивоварного концерну Anheuser-Busch InBev — ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» — через повномасштабне вторгнення зупинив виробництво на двох із трьох заводів. На сьогодні працюють лише потужності в Чернігові.

Катерина Кузьміна, керівниця відділу закупівель та сталого розвитку AB InBev Efes Ukraine

Північ України максимально віддалена від портів, завдяки чому на зернові культури тут приємніша ціна. З початку війни ми повністю змінили партнерів, постачальників, витратили багато часу на те, щоб дізнатися, як вони працюють, що вони можуть постачати. Також ми багато ресурсів витратили на перехід партнерів на наші стандарти якості.

У «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» основна увага зосереджена на харчовій безпеці, тому переробник потребує високоякісного зерна. На пивоваріння впливають багато факторів: клейковина, крупність зернин, білок, чистота культури, сорт.

Тому підприємство в пошуку якісної сировини і всіляко намагається зацікавити аграрія співпрацювати.

М’ясопереробка як стратегічний напрям

Агрохолдинг VITAGRO не ставить за мету максимально переробляти продукцію, хоча потужності дозволяють переробити 50-100% вирощеного залежно від культур. 

Тарас Пасажко, директор зі стратегії та організаційного розвитку VITAGRO

У нас планів дуже багато, ми активно рухаємося в м’ясопереробку. Для нас це стратегічний напрям, який дає можливість розкрити більшість переваг переробки. Ми можемо мінімізувати ризики, розкрити синергетичні ефекти, які не прямо рахуються. Маємо експертизні синергії, коли можемо отримати експертизу на власних обсягах виробництва й продавати її тут. Загалом продукція з доданою вартістю — це важливо, адже що ближче ви доходите до кінцевого споживача, то стабільніші ціни на готову продукцію.

У переробці агрохолдинг орієнтується на зернові культури, виробництво комбікормів. Вирощують свиней, рухаються в первинну переробку, а далі буде готова продукція.


Вікторія Полевик, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua