Як говориться у повідомленні ЄБА, ці напрямки стосуються протидії тіньовій економіці, продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС, податкового регулювання, митниці, інфраструктури, новітніх технологій, людських та природних ресурсів.
«Парламент грає ключову роль у створенні здорового регулювання. Тож ми в асоціації розробили перелік питань, які потребують першочергового втручання та допоможуть бізнесу розвиватись, а країні — сміливо рухатись вперед. До речі, по більшості з них вже навіть є готові дороговкази — зареєстровані законопроекти», — наголосила заступник директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська.
Як зазначають в ЄБА, в контексті протидії тіньовій економіці необхідна тотальна фіскалізація, запровадження новітніх технологій РРО, захист прав інтелектуальної власності, підвищення відповідальності за невидачу фіскальних чеків, промотування cashless, діджиталізація процесів комунікації між бізнесом та владою, створення цивілізованого ринку електронної комерції, боротьба з фальсифікатом, зокрема, харчових продуктів.
«Одним із пріоритетних питань має також стати боротьба із «сірим» ринком зерна, який, за різними оцінками, досягає 40% від всього ринку зерна. Водночас, відновити справедливі умови оподаткування та добросовісної конкуренції в сільському господарстві можна завдяки скасуванню «соєво-ріпакових правок», як то було передбачено законопроектом №10027 або альтернативним №10027-1», — додають в асоціації.
Також в ЄБА підкреслюють, що забезпечити чітку ідентифікацію продавця в Інтернеті допомогло б прийняття законопроекту №6754. Однак, паралельно необхідно працювати над створенням чітких правил торгівлі в Інтернеті, до прикладу, запроваджуючи єдиний реєстр сайтів, які здійснюють реалізацію алкогольних напоїв, обмеження при пересиланні товарів тощо.
«Наступний блок питань — продовження гармонізації законодавства України з нормами ЄС. Так, варто зробити ще один крок до промислового безвізу та врегулювати питання ринкового нагляду (законопроекти №5450-1 та №10222), запровадити європейський спосіб поводження з відходами шляхом прийняття законопроекту «Про відходи» та розробити врешті законопроект «Про ветеринарну медицину», — вважають експерти.
Водночас, в асоціації вважають, що необхідно не допустити фактичного скасування захисту прав інтелектуальної власності для засобів захисту рослин через запровадження механізму так званого «експериментального виключення», який під виглядом гармонізації прописано в законопроекті №9385 (з метою недопущення неконтрольованого ввезення на територію України пестицидів з недоведеною безпечністю під виглядом дослідницьких партій).В контексті доступу до новітніх технологій варто надати доступ українським аграріям до найсучасніших технологій захисту урожаю, що передбачено в законопроекті №6606.
«Крім того, скасувати деякі обмеження щодо клінічних випробувань, що надасть притік інвестицій на територію України і можливість доступу пацієнтів до новітніх ліків. Так, усунути колізію в сфері клінічних досліджень можливо шляхом прийняття законопроекту №4036. Крім того, декриміналізувати клінічні дослідження шляхом скасування статті 321-2 ККУ з метою забезпечення пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню», — додають в ЄБА.
Особливої уваги потребує також митниця, наголошують аналітики. Для прискорення проходження митного оформлення вантажів при здійсненні експортно-імпортних операцій, наряду з »єдиним вікном» необхідно забезпечити функціонування інституту Авторизованого економічного оператора — прийняти законопроект №7473. Паралельно, впроваджувати нову комп«ютеризовану систему транзиту (NCTS) шляхом прийняття законопроекту №9532, що забезпечить простежуваність при переміщенні товарів митною територією України.
«Серед податкових питань та зниження фіскалього тиску на бізнес є необхідність скасування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію/не реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування не платнику ПДВ, а також, скасування штрафів за самостійне уточнення звітів про контрольовані операції», — додають в асоціації.
Водночас, необхідне повернення «старих» сум ПДВ, що утворились до 1 лютого 2016 року, визначення зрозумілого механізму заокруглення сум в чеках, конкретизація формулювання застосування штрафних санкцій при торгівлі алкогольними напоями (наприклад, за роздрібними цінами), врегулювання проблеми запровадження нової системи адміністрування акцизного податку на паливо та звільнення від ПДВ операції з постачання в Україну лікарських засобів, медичних виробів тощо, які дозволено застосовувати у клінічних випробуваннях, вважать в ЄБА.
«Для залучення приватних інвестицій у сферу логістики, необхідно запровадити одну з найпоширеніших форм державно-приватного партнерства у світі — концесію (ідея була закладена у законопроекті №8125), водночас, створити Комісію з питань регулювання транспорту. Крім того, слід реформувати ринок залізничних вантажних перевезень, а законопроект №9512 створив би можливості для перевезення вантажів власними локомотивами приватних компаній та позбавив би АТ «Укрзалізниця» монополії на надання послуг локомотивної тяги», — йдеться у повідомленні.
Не менш важливим питанням є розвиток людських ресурсів та прийняття більш сучасного трудового законодавства — Трудового кодексу (проект Закону №1658), а також врегулювання проблем з працевлаштуванням іноземців, вважають в ЄБА. Крім того, тут варто говорити про комфортні умови для працівників, наприклад, надаючи можливість самостійно обирати банк для обслуговування та отримання заробітної плати (через підтримку законопроекту №2287а).
«Наразі бізнес не бачить стратегічної політики держави щодо розвитку лісового господарства. Тож необхідним є запровадження національної лісової політики, законодавче закріплення правил реалізації деревини переробникам (орієнтованих на забезпечення сировиною вітчизняних деревообробних підприємств, стимулювання поглибленої переробки деревини та ефективне використання лісових ресурсів) та запровадження загальнообов«язкової для всіх постійних лісокористувачів єдиної державної системи електронного обліку деревини», — уточнюють в асоціації.
Окрім цього, питання енергетики та сталого використання природних ресурсів є вкрай важливим, вважають аналітики.
«Тут варто наголосити на необхідності розробки нового Кодексу про надра на основі кращих світових практик. Крім того, земля є важливим ресурсом країни, тож необхідним є чітке врегулювання правил і запуск цивілізованої системи ринкових відносин із земельними ресурсами», — підсумовують в ЄБА.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

В Україні упродовж другого кварталу поточного року було зареєстровано 8080 нових компаній. Це в 11 разів більше, ніж кількість компаній, які у цей час припинили свою діяльність (741 компанія).

Представники уряду та виробники під час засідання міжвідомчої робочої наради Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку вибудували алгоритм захисту внутрішнього ринку молочної продукції від контрабанди.

Верховна Рада України сьогодні, 16 липня, призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Уряд утворив Міжвідомчу робочу групу з питань розгляду пропозицій щодо розв'язання проблемних питань у сфері розвитку мікро- та малого підприємництва і самозайнятості.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.