Трансформація агросектору України в умовах змін клімату та зобов'язання щодо кліматичної нейтральності в межах євроінтеграції мають утримувати баланс із продовольчою безпекою.
Таку думку висловив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов, повідомляє пресслужба ВАР.
«Ми повинні думати про клімат і боротися з наслідками його змін, але ми маємо думати і про те, де взяти продукти харчування. Бо кількість населення Земної кулі продовжує зростати. І якщо ми дійдемо до того, що почнемо скорочувати виробництво їжі, то це буде не лише наша проблема як бізнесу чи країни, а й світова. І, можливо, вона буде навіть серйознішою за ті проблеми, які ми зараз відчуваємо через зміну клімату», — підкреслив заступник голови ВАР.
На думку експерта, якщо аграріям не запропонують конкретні практичні рішення, що дозволяють зберігати чи збільшувати рентабельність виробництва, то всі пропозиції щодо боротьби зі зміною клімату залишаться лише розмовами.
«Якщо ми хочемо, щоб аграрій підтримував та реалізовував кліматичну політику, запропонуйте йому щось, що покращить господарювання, збільшить урожайність. Інакше — він цим займатися не буде. У нього є інші проблеми: пайовики, кредити, посухи, допомога армії», — наголосив Михайло Соколов.
Він також застеріг від автоматичного копіювання європейських підходів без реального аналізу їхньої ефективності.
«Часто можна почути, що Євросоюз платить аграріям за екологічні послуги. Але чи багато хто замислюється, чи є ця угода справедливою, та якою насправді є їхня вартість? Наші оцінки та досвід спілкування з європейськими партнерами свідчать: це вимушена угода, від якої європейські фермери з радістю відмовилися б. Оскільки втрати значно перевищують компенсації від ЄС. Проаналізувавши господарства учасників ВАР, ми дійшли висновку, що найкращий варіант — нічого не робити і нічого не отримувати. Навіть не мати доступу на європейський ринок. Українських виробників це повністю влаштовує. Нам є куди продавати. Тому, коли держава накладає екологічні обмеження — вона має їх компенсувати. Інакше це схоже на кріпацтво: тобі не пощастило, ти фермер — відпрацьовуй за всіх», — підсумував експерт.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Висока вартість логістики продовжує тиснути на експортні ціни на пшеницю, а перспективи подальшого зростання ринку дедалі більше залежать від перебігу посівної кампанії.

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Обмеження експорту через блокування чорноморських портів посилює фінансові проблеми аграріїв і може призвести до затримок із виплатою орендної плати власникам земельних паїв.

Блокування морських шляхів може за два-три місяці викликати кризу в сільському господарстві та дефіцит продовольства в країнах Африки, окремих країнах Азії та на Близькому Сході, куди Україна експортує мільйони тонн продовольства.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Євроінтеграція України здатна посилити продовольчу самодостатність ЄС, однак інтеграція українського агросектору вимагатиме гармонізації виробничих стандартів і тривалого перехідного періоду.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

В умовах повномасштабної війни логістика перетворилася на питання виживання економіки, збереження експортного потенціалу та конкурентоспроможності України на світових ринках.