Продовження Ель-Ніньйо і у 2027 році: до чого готуватися аграріям уже зараз

Серед можливих ризиків для України — вищі температури, тривалі періоди з аномально високою температурою восени і навіть взимку, подовження вегетаційного періоду, тепла й нестійка зима з відлигами, відсутність стійкого снігового покриву та короткочасні вторгнення арктичного повітря. Також можливі різкі коливання температури, чергування тривалих посушливих періодів з інтенсивними опадами, які можуть спричиняти паводки.

Водночас дуже сильний Ель-Ніньйо не означає, що всі ці явища обов’язково відбудуться. Він змінює ймовірність таких процесів і глобальний фон, але не визначає послідовність конкретних синоптичних процесів над Україною.

Для аграріїв важливим є питання вологозабезпечення ґрунту у літньо-осінній період. Віра Балабух зазначає, що Ель-Ніньйо може впливати на нього переважно через ланцюг непрямих процесів: вища температура повітря зумовлює більше випаровування, тривалі бездощові періоди сприяють швидкому висушуванню верхніх шарів ґрунту, а через інтенсивні зливи зростає поверхневий стік, і запаси вологи в ґрунті поповнюються менш ефективно.

Для теплої осені характерне продовження вегетації рослин, а для малосніжної або нестійкої зими — слабше весняне поповнення ґрунтової вологи. Водночас для осінньої посівної 2026 року важливий не стільки сам індекс Ель-Ніньйо, скільки фактичне поєднання запасів продуктивної вологи в шарах ґрунту 20 см і 100 см, опадів за 30–60 днів, температури та випаровуваності, тривалості бездощового періоду, дати сівби й стану сходів.

«Ми вже зараз спостерігаємо сильну ґрунтову посуху, особливо на заході України, де літо виявилось на 1,0-1,5°C теплішим за кліматичну норму, а опадів на значній території випало менше половини норми»,— зазначає науковиця.

Вона підкреслює, що важливо не приписувати всю поточну ґрунтову посуху Ель-Ніньйо. Ці умови сформувалися через регіональні погодні процеси. Ель-Ніньйо може надалі впливати на загальні циркуляційні умови, але не є єдиною причиною таких погодних умов. Найбільш вразливими регіонами України у разі посилення Ель-Ніньйо можуть бути західні, південні та південно-східні області.

Південь і південний схід України є найбільш вразливими навіть без вираженого сигналу Ель-Ніньйо. У 2026 році там уже спостерігався тривалий дефіцит опадів, тому навіть помірно суха осінь може мати значний кумулятивний ефект. Подібні ризики можуть виникнути і для західних областей, де також спостерігається тривала посуха. За посилення баричних градієнтів і швидкості вітру зростає ризик суховіїв та пилових бур. У Карпатському регіоні, поряд із посушливими явищами, зберігається ризик інтенсивних опадів і паводків.

Серед культур найбільш чутливими до спеки й посухи влітку є кукурудза та соя, особливо у фази цвітіння, наливу зерна та бобів. Соняшник є стійкішим до короткої посухи, але вразливим до її тривалого поєднання зі спекою. Для озимих культур, зокрема пшениці, ячменю та ріпаку, можливі ризики восени у разі подальшого розвитку посухи. Вона впливає на терміни сівби, сходи, кущіння та готовність культур до зими.

Навесні 2027 року високий ризик для ріпаку, плодових культур та овочів може створити поєднання раннього відновлення вегетації з наступними заморозками. Для овочів також критичними будуть доступність води, ризик локальних злив, граду, шквалу та теплового стресу.

Віра Балабух зазначає, що нинішню подію Ель-Ніньйо найчастіше порівнюють із дуже сильними явищами 1982/83, 1997/98 та 2015/16 років. Однак проводити прямі аналогії з температурним режимом в Україні не варто. Аналіз середніх зимових температур в Україні показав, що за таких сильних аномалій зима могла бути як прохолодною, так і теплою, зокрема, у 1997/1998 роках аномалія середньої за зиму температури становила -1,4°C, а у 2015/2016 роках — +1,3°C.

Отже, однакова інтенсивність Ель-Ніньйо не означає однакового розташування осередків тепла і холоду. Вони значною мірою залежатимуть від стану Атлантики, Арктики, снігового покриву та полярного вихору.

На думку експертки, сильний Ель-Ніньйо 2026/27 року є серйозним глобальним кліматичним сигналом, але наразі він не дає підстав стверджувати, що Україну обов’язково очікує конкретно посуха, спека чи надмірні опади. Найреалістичніший сценарій для України та аграріїв полягає в тому, що загальний температурний фон залишатиметься підвищеним, імовірність аномальних і контрастних умов погоди зростатиме, а південь, південний схід і захід країни будуть імовірно найбільш уразливими до дефіциту опадів.

Головний період потенційного впливу на Україну, ймовірно, припаде на осінь 2026 року, зиму 2026/27 та весну 2027 року.

Для практичних агрометеорологічних рішень індекс Ель-Ніньйо потрібно враховувати разом із регіональними сезонними прогнозами, фактичними запасами продуктивної вологи, температурою ґрунту, індексами посухи та коротко- і середньостроковими прогнозами погоди Українського гідрометеорологічного центру та обласних центрів з гідрометеорології ДСНС України.

Єлизавета Котенко, AgroPortal.ua