Внаслідок російської агресії проти України на ринку землі не відбулось понад 102 тис. угод із сукупною площею 282 тис. га, що в результаті становить $312,8 млн втрат ринку.
Такі дані навів доцент KSE Олег Нів’євський під час круглого столу «Ринок землі: очікування та реальність».
Також Олег Нів’євський відзначив, що найбільших втрат — понад 2,7 млрд грн (близько $75 млн) — зазнав ринок земель у Харківській області, яка була лідером за часткою сільгоспземель в обігу до повномасштабного вторгнення.
«Але плюс у цій ситуаціє полягає в тому, що є тенденція до відновлення, з кожним місяцем спостерігається позитивний тренд. Ми сподіваємось на його збереження, оскільки попит на купівлю є», — зауважив експерт.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

ВВП України може знизитись, якщо російські атаки повністю заблокують діяльність морських портів.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Рада Європейського Союзу остаточно затвердила два регламенти, які імплементують тарифні домовленості, передбачені Спільною заявою ЄС та США від 21 серпня 2025 року. Рішення завершує законодавчий процес і закріплює нові правила двосторонньої торгівлі.

Окрім ЄС, Україна працює над інтеграцією та укладенням угод про вільну торгівлю з країнами Західних Балкан. Зокрема, найближчими місяцями планується укласти угоду про вільну торгівлю з Сербією.

Падіння постачань української агропродукції до Європейського Союзу після запровадження тарифних квот (TRQ) становитиме $1,43 млрд на рік.

Верховна Рада 16 липтня у «пакеті» соєво-ріпакових правок проголосувала за створення Державного фонду підтримки сільськогосподарських товаровиробників.