Про це йшла мова в рамках круглого столу на тему «Нові експортні можливості АПК. Відкриття ринків азіатського континенту», організованого Українською аграрною конфедерацією.
«Жодна країна світу не має такого потенціалу до збільшення аграрного експорту, як Україна. Свою планку експорту продовольства ми можемо в найближчі 5-10 років підняти до 80% від загального обсягу виробництва. Тобто Україна здатна виробляти таку величезну кількість сільгосппродукції, що для внутрішнього споживання вистачить і 20%. Решту можна сміливо продавати за кордон», — наводить цифри народний депутат, президент УАК Леонід Козаченко.
В УАК підрахували, що у 2015/2016 МР тільки Саудівська Аравія закупила понад 2,3 млн т українського ячменю, що становить 52,9% всього вітчизняного експорту культури. Тим не менш, цей величезний об’єм — лише 23,1% від імпортованого цією країною ячменю, рівень споживання якого продовжує зростати, демонструючи наявність перспективи для українських експортерів.
Тим часом, як звернули увагу учасники заходу, Китай активно запасається українською кукурудзою. За перші 8 місяців 2016 р. він закупив майже 2,5 млн т цієї культури. Україна на цьому ринку змогла обійти навіть такого потужного постачальника, як США. І це сталося тому, що українська кукурудза – не ГМО.
Найбільшим партнером України в торгівлі соняшниковою олією є Індія. За підсумками перших 8 місяців 2016 р., вітчизняний експорт соняшникової олії сягнув відмітки 3 млн т, майже 31% (0,96 млн т) було експортовано до Індії.
За словами експертів, українська присутність на даному ринку є беспрецедентною — частка української соняшникової олії на індійському ринку перевищує 93%. Загалом же на країни Азії припадає більш ніж 60% експорту української соняшникової олії.
Насправді Україна постачає на Схід великий асортимент продовольчих товарів, у тому числі молочну та м’ясну продукцію. Водночас азіатські країни мають особливі вимоги до якості аграрної продукції. Тому для багатьох підприємств питання експорту ще залишається відкритим.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Нестача працівників існувала до повномасштабного вторгнення і, очевидно, залишатиметься після перемоги. Тому проблему дефіциту кадрів у агросекторі не розв’яже навіть спрощення умов для бронювання.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Зупинка експорту агропродукції через морські порти України вплине на агросектор, втрати будуть великі.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.