Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) звернулися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із закликом терміново дозволити імпорт вапняково-аміачної селітри (ВАС) через морські порти.
Причиною стало різке загострення ситуації із забезпеченням аграріїв азотними добривами напередодні весняної посівної, повідомляє пресслужба ВАР.
У галузевих об’єднаннях нагадують, що після атак росії на портову інфраструктуру було запроваджено заборону на перевалку, зберігання та транспортування низки вантажів, зокрема аміачної та вапняково-аміачної селітри.
Водночас аграрні асоціації наголошують: включення ВАС до переліку вибухонебезпечних вантажів не має наукового обґрунтування.
«Не було надано пояснень, на підставі яких документів чи досліджень був зроблений висновок, що вапняково-аміачна селітра є вибухонебезпечною», — зазначається у зверненні.
За даними асоціацій, міжнародні та національні стандарти визначають протилежне.
«Згідно з UN Model Regulations, вапняково-аміачна селітра належить до групи UN 2071 — не вибухонебезпечні вантажі. Марки А і Б з масовою часткою азоту не більше 28% є негорючою, пожежо- та вибухобезпечною речовиною», — наголошують в асоціації.
Через чинну заборону та одночасне падіння внутрішнього виробництва ринок уже зіткнувся з дефіцитом. Станом на лютий 2026 року нестача селітри оцінюється у 100-170 тис. т. Виробництво аміачної селітри в Україні скоротилося майже вдвічі — з 1,99 млн т у 2024–2025 роках до 1,016 млн т у сезоні 2025-2026 через атаки на інфраструктуру та перебої з електропостачанням.
ВАР та УКАБ попереджають: наслідки можуть бути системними для всієї економіки.
«Скорочення загального врожаю через нестачу азоту може сягнути 20%», — підкреслюється у документі.
При цьому приблизно на половині ґрунтів аміачну селітру можна замінити саме вапняково-аміачною, однак наразі аграрії фактично позбавлені доступу до неї.
Асоціації заявляють, що підтримують заходи безпеки в умовах війни, але пропонують запровадити контрольований імпорт за чіткими параметрами безпеки.
Зокрема, йдеться про дозвіл ввезення через дунайські порти за наявності паспорта безпеки для продукції з вмістом аміачної селітри до 80% (масова частка азоту — до 27,52%), а через чорноморські порти — до 70% (масова частка азоту — до 24,08%).
«Оперативне рішення є критично важливим перед весняною посівною, адже від доступності азотних добрив залежить не лише врожай, а й стабільність агроекспорту та продовольча безпека України», — резюмували в асоціації.

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Компанія Dragon Capital прогнозує 2 роки падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України.

Фрахтові ставки на перевезення костерами з українських дунайських портів зросли через збільшення часу очікування проходження Сулінського каналу. Після закриття через негоду 26 вересня канал відновив роботу 3 жовтня, однак наразі лише для суден, що прямують на вихід.

За підсумками вересня було експортовано 2,4 млн т агропродукції, що становить 46% від потреби. З них зернових 1,4 млн т — це 38% від потенційно необхідного експорту.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.

Польські компанії Grupa Azoty та Anwil стали ключовими постачальниками мінеральних добрив на український ринок і фактично замістили на ньому російську продукцію після початку повномасштабного вторгнення рф.