Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», яка входить до ВАФ.
Як зазначається, законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було скасовано бюджетне відшкодування ПДВ при експорті олійних культур: сої, ріпаку та соняшнику. Проте, законопроект 7403-Д виправляє цю ситуацію передбачаючи, що звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів насіння свиріпи або ріпаку не буде застосовуватися для сільськогосподарських підприємств — виробників зазначених олійних культур.
«У разі непідписання ухваленого закону аграрії будуть втрачати близько 4,6 млрд грн через невідшкодування ПДВ при експорті сої та 3,9 млрд грн через невідшкодування ПДВ при експорті насіння свиріпи або ріпаку», — зазначається у звернені.
ВАФ у своєму звернені також зазначив, що невідшкодування ПДВ при експорті сої і ріпаку призведе до різкого зростання тіньового ринку. Відсутність відшкодування ПДВ буде стимулювати закупівлю сої та ріпаку за «чорну готівку» за ціною без ПДВ з подальшим експортом, без відшкодування і без повернення валютної виручки в країну.
Провідні аграрні асоціації вже зверталися до Президента України з проханням підтримки відповідного законопроекту та здійснення передбачених Конституцією України дій, необхідних для набрання чинності законопроекту №7403-Д.
Для довідки: в травні 2018 р. Громадська спілка «Всеукраїнський аграрний форум» вже зверталась до Президента України Петра Порошенка з проханням в найкоротші терміни підписати законопроект 7403-д, яким скасовуються так звані «соєві правки».

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності» (№4795-IX) набрав чинності 21 червня 2026 року.

Україна наближає законодавство до ЄС, усі директиви зібрані в один документ, який був проголосований і набуде чинності в серпні 2026 року — закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції».

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Forbes оновив рейтинг найбагатших людей світу. До списку за 2026 рік увійшло семеро українських доларових мільярдерів.

У законі №13157, що передбачає запровадження експортного мита на насіння сої та ріпаку, чітко прописано, що виробники сої та ріпаку звільнені від сплати збору. Проте митні служби не отримали чітких схем перевірки, тому фактично аграрії сплачують 10% податку. Це негативно позначається на економіці виробництва вже зараз, а в майбутньому може призвести до скорочення посівів під цими культурами.

З часу введення експортного мита на ріпак і сою ліквідність ріпаку сповільнилась. Якщо до публікації так званих «соєвих правок» експерти аналітичної компанії Barva Invest оцінювали річний обсяг переробки ріпаку в 500 тис. т, то кожен місяць подібного режиму невизначеності додає до цього показника ще 200 тис. т. Цей ріпак лишається в країні, хоча міг би експортуватися.

Як у фермерів, так і у великих агрохолдингів є запаси ріпаку, оскільки вони чекають офіційного впровадження експортного мита.

Шість українських бізнесменів увійшли до щорічного рейтингу мільярдерів за версією Forbes.

На 23% зріс сукупний дохід топ-10 компаній переробної промисловості 2023 року.