Інститут Джеймса Хаттона (JHI) в Інвергоурі (Шотландія) минулого тижня оприлюднив результати революційного фермерського випробування сортів картоплі, стійких до картопляних цистоподібних нематод (Potato Cyst Nematode, PCN).
Завдяки вченим з JHI, SoilEssentials, Scottish Agronomy, SRUC і SASA, які спільно працювали над цим проєктом, що фінансується шотландським урядом, було доведено, що нові сорти картоплі є високостійкими до PCN і придатними для вирощування в кліматі Шотландії, пише Potato News Today.
«Хоча ми вже знаємо про сорти картоплі, які не дозволяють PCN розмножуватися, оскільки вони стійкі до інфекції, та вони все одно можуть спричинити значні втрати врожаю. Попри стійкість, кореневу систему все ще можуть поїдати шкідники. Таким чином, фермери фіксують зниження врожайності або застосовують пестициди, які можуть бути недоступні в майбутньому», — зазначив один із науковців інституту доктор Філіп Берджесс.
Він підкреслив, що необхідні сорти картоплі з більшою стікістю.
Під час випробування було виявлено, що деякі сорти картоплі не тільки зупиняють розмноження PCN, але й добре ростуть під сильним тиском шкідників, що сприяє більш стійкій сівозміні. Окрім цього важливого відкриття, сорти придатні для виробництва в кліматі Шотландії та є зручними для споживачів.
Доктор Берджесс додав, що деякі з сортів вже є у продажу.
«Це критична проблема в той час, коли виробники картоплі перебувають під зростаючим тиском щодо забезпечення сталого виробництва, використовуючи менше пестицидів. Ці нові сорти є важливою частиною забезпечення сталого вирішення даних проблем. Наше завдання — забезпечити продовольчу безпеку, не завдаючи шкоди природі та не посилюючи зміни клімату», — додав науковець.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Польські виробники капусти скаржаться на незвично велику кількість ворон, які завдають шкоди урожаю перед збором.

На Волині розпочався масовий збір картоплі. Через тривалу спеку та нестачу вологи врожай у різних господарствах відрізняється, однак значного його зниження та дефіциту в області не очікують.

На Куликівщині Чернігівської області селяни скорочують площі під картоплею, оскільки вирощування культури стає менш вигідним через високі витрати.

Виробник насіннєвої та продовольчої картоплі СТОВ «Десна» поки що не готове конкурувати з іншими картоплярами на міжнародній арені в питанні євроінтеграційних вимог, особливо щодо карантинних організмів, до фітосанітарного стану насаджень.

Британські вчені вперше успішно відредагували геном мокреців роду Culicoides — кровосисних комах, які переносять віруси, що спричиняють захворювання у великої рогатої худоби.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Погодні умови сприяли поширенню павутинного кліща на сої. Особливістю цього сезону є те, що даний шкідник поширився також на соняшник, кукурудзу і навіть цукровий буряк. У багатьох регіонах він завдає шкоди посівам.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.