Заморозки, які тривали в Україні 7-11 квітня, досягли критичного рівня температур для цвітіння абрикос і аличі.
Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні від НААН, опублікованій на сайті Мінагрополітики.
Так, за даними Інституту садівництва НААН, у другій половині першої декади квітня у кроні дерев найнижча температура повітря становила від −2,9°С, до −7,6°С. Саме у цей період абрикос і алича знаходилися у фазі цвітіння, й критична температура повітря у цей період становить −2,8°С.
«Черешня знаходилася у фазі зеленого конусу, а окремі сорти раннього цвітіння — на початку висування суцвіть. Вишня знаходилася у фазі початку висування суцвіть, слива, персик — у фазі зеленого конусу», — констатують фахівці.
І додають, що ці мінусові температури можуть вплинути на фертильність пилку, особливо у вишні та черешні, що може призвести до зниження зав’язуваності плодів цих культур.
«Тому, з огляду на викладене, є ймовірність повного знищення врожаю абрикосу й аличі весняними заморозками цього року, а також до 30% втрати врожаю вишні та черешні. Більш повно ситуацію можна буде оцінити після встановлення позитивних температур на п’яту або сьому добу», — уточнили науковці.
Водночас у ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» зазначили, що 7 та 8 квітня на Одещині спостерігалося зниження температури повітря до −1-2 ºС, а на поверхні ґрунту — до −2-4ºС. У цей час небезпечні для рослин приморозки інтенсивністю −3-4°С, особливо для вічок, які вже набубнявіли.
«Поточний стан зимуючих вічок винограду задовільний. Ембріональна плодоносність бруньок винограду достатня для отримання доброго врожаю поточного року. Але потенційні рівні врожайності залежатимуть від подальших погодних умов, особливо вологозабезпечення, а також рівня агротехнічного догляду за насадженнями», — підсумували в інституті.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Світове виробництво зернових у 2026 році очікується на рівні 2980 млн т, що на 2% менше, ніж у 2025-му, але воно залишиться другим за величиною урожаєм за всю історію спостережень.

Україна посідає 10-те місце у світі та перше у Східній Європі за площами насаджень лохини. Водночас за врожайністю українські виробники суттєво поступаються світовому рівню та основним конкурентам.

В Україні садівники знижують відпускні ціни на яблука через стриманий попит і збільшення пропозиції осінніх сортів.

Виробник органічної лохини на Київщині через весняні заморозки втратив близько 75–80% врожаю. Підприємство, яке має потужності для вирощування до 300 т ягоди, цього року працює переважно на внутрішній ринок.

Щоб уникнути браку кадрів, збір вишні в Україні почали механізувати: вже налічується щонайменше п’ять комбайнів.

У 2026 році виробництво абрикосів і персиків у Молдові зросло порівняно з минулим сезоном. Виробники отримали плоди високої якості, значна частина яких відповідає вимогам преміального сегмента й уже готується до експорту.

У більшості країн Північної півкулі погодні умови сприяли формуванню високого врожаю черешні, що забезпечило більшу пропозицію продукції порівняно з минулим роком. Водночас зростання обсягів виробництва посилило цінову конкуренцію практично на всіх ключових ринках, тоді як локальні погодні аномалії, дефіцит робочої сили та зміна експортних потоків продовжують впливати на ситуацію в окремих країнах.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.