За результатами досліджень, проведених DroneUA спільно з НУБіП по трьох культурах (соняшник, озима пшениця, кукурудза), вища врожайність була на полях, де операції з внесення препаратів проводились за допомогою дронів.
Про це розповів керівник агронапрямку DroneUA, XAG Ukraine Анатолій Безолюк під час науково-практичної конференції «Агродрони VS Класика: результати дослідницького полігону».
За його словами, проведені дві технологічні операції показали, що врожайність соняшнику на контрольному полі була 1,9 т/га (внесення препаратів виконувались за класичною технологією), а на дослідному (внесення за допомогою агродронів) — 2,3 т/га. Тож є додаткових 0,4 т на гектарі за вартості $500/т, це додаткові $200/т.
Урожайність пшениці на дослідному полі склала 5,9 т/га проти 5,3 т/га на контрольному.
По кукурудзі, відповідно, 8,9 т/га і 8,7 т/га.
Анатолій Безолюк зазначив, що також слід врахувати економію на паливно-мастильних матеріалах (близько 200 тис. грн).
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Осінній період для озимої пшениці — час формування потенціалу майбутнього врожаю. Конкуренція з бур’янами або пошкодження шкідниками на старті вегетації можуть послабити рослини ще до входження в зиму. Особливої уваги потребують падалиця соняшнику, озимого ріпаку та інші бур’яни, які конкурують із культурою за вологу, поживні речовини та світло.

Туреччина шукає альтернативних постачальників насіння соняшнику через ризики перебоїв із традиційними джерелами імпорту на тлі війни росії проти України. У 2026/27 маркетинговому році країна може імпортувати близько 1,8 млн т соняшнику.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Кабінет Міністрів України 30 вересня ухвалив постанову, якою затверджено критерії оцінювання ступеня ризику від провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами.

У світі у 2026/27 МР прогнозується збільшення виробництва пшениці твердих сортів (дурум) на 0,6 млн т, що в масштабах глобального ринку має певне значення. Водночас цього сезону очікується подальше зростання запасів дуруму приблизно на 1,7 млн т порівняно з минулим роком.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

HarvEast завершує обмолот соняшнику на Київщині, тоді як збирання кукурудзи лише розпочалося.

Лісові смуги суттєво поліпшують мікрокліматичні показники у зоні впливу (30 висот), а саме — підвищення вологості ґрунту на 15-25%, зменшення випаровування вологи на 10-15%, підвищення коефіцієнту транспірації культур, запобігають вітровій ерозії ґрунтів, що в інтегральному плані підвищує врожайність сільгоспкультур на 10-25% порівняно з незахищеними територіями.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Застосування новітніх технологій у сільському господарстві — це вимога сьогодення. Завдяки впровадженню інновацій аграріям вдається ставати ефективними та конкурентозданими. І йдеться не лише про великі компанії. Зараз навіть малі виробники використовують сільгосптехніку з навігацією, працюють з аналітичними програмами та залучають у виробництві сучасне обладнання.