Джерело фото: згенеровано ШІ
Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.
Як повідомляє Насіннєва асоціація України, закон встановлює нові, значно чіткіші правила роботи з ГМО — від реєстрації та вирощування до маркування, простежуваності та відповідальності за порушення.
«Продукція з ГМО була на українському ринку і раніше. Але з огляду на невизначеність щодо застосування норм і відповідальності виробники намагалися уникати цієї теми офіційно, що дозволяло вести бізнес як зручно або як виходило», — пояснюють в об'єднанні.
І додають, що з головного у новому законі те, що документ дає чітке визначення поняття ГМО. Легально в Україні можна буде вирощувати та використовувати тільки ті ГМО та їх джерела (сорти, культури), які внесені до Держреєстру. Держреєстр відкритий, кожен у ланцюгу має обов'язок задекларувати та повідомити про роботу з ГМО. Отже бізнеси зобов'язані працювати, спираючись на його дані.
«Також уже чітко прописана процедура реєстрації ГМО: від подання заявки до скасування. Реєструє ГМО його власник. При цьому закон вводить таке поняття як «простежуваність» — тобто якщо аграрій вирішить зняти з себе відповідальність, свідомо купуючи незареєстровану продукцію, то він порушить закон і несе наслідки», — додають в асоціації.
Маркування щодо присутності ГМО тепер є обов'язковим, але етикетки не будуть кругом однакові. Тож споживач знатиме, чи це продукт «генетично модифікований», «містить ГМО» чи «вироблено з використанням сировини, що містила ГМО» та інше. Все це поширюється також на насіння та корми.
Окремі правила стосуються роботи з ГМО в лабораторіях. Правила мають не допустити, щоб генетично модифікований матеріал випадково вийшов за межі лабораторії, зазначають експерти.
«Якщо хтось планує випробовувати ГМ-культури у відкритому ґрунті, він має заздалегідь повідомити державу, де саме проходитиме тестування. Місцева громада бере участь в обговоренні та прийнятті такого рішення. Закон також врегульовує співіснування ГМ-культур із традиційними та органічними. Тобто ГМ-поле не повинно створювати проблем сусідньому фермеру, який вирощує звичайну або органічну продукцію — в законі прописані обов'язкові правила паралельного використання», — пояснюють фахівці.
Водночас за порушення закону передбачені штрафи: для компаній від 15 до 20 мінімальних зарплат, для ФОП — від 7 до 10. За незаконний продаж ГМО доведеться сплатити 100% вартості всієї партії, але щонайменше 100 тис. грн. Таку продукцію також можуть вилучити або знищити, а дозвіл на законну діяльність анулювати.
В асоціації наголошують, що завдяки закону стає зрозуміло, як працювати і які наслідки порушень. Коли прописані правила, бізнесу простіше приймати рішення, планувати роботу і заробляти.
Закон також наближає українські правила роботи з ГМО до європейських. Для українського насіннєвого й аграрного бізнесу це означає менше бар’єрів у роботі з європейськими партнерами, резюмується у повідомленні.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Насіннєва асоціація України (НАУ) оновила склад правління.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Європейський парламент (ЄП) 17 червня 2026 року остаточно схвалив регламент щодо рослин, отриманих за допомогою нових геномних методів (NGT).

В Україні упродовж останніх трьох років суттєво змінюється структура насіннєвих посівів окремих культур.

Реєстр генетичних подій уже діє в ЄС (кожен офіційно дозволений ГМО має свій унікальний ідентифікатор, який вноситься до спільного реєстру). Для того, аби комерціалізувати зерно, спочатку його потрібно зареєструвати.