Більшу частину урожаю гороху 2024 року буде експортовано.
Про це у телеефірі розповіла очільниця Асоціації бобових України Антоніна Скляренко, говориться у повідомленні ГО «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».
«2024 року Україна збере не менше 400 тис. т гороху. Середня врожайність бобової становить 2,3 ц/га, окремі виробники збирають до 3 ц/га. До війни внутрішнє споживання гороху становило 65-75 тис. т, зараз воно вдвічі менше. Україна споживає не більше 40 тис. т бобової, решту — експортує», — розповіла очільниця профільної асоціації.
В Україні площі під горохом продовжать збільшуватися у 2025 році.
«Цьогоріч очікуємо, що аграрії засіють понад 160 тис. га гороху. На жаль, з господарського обороту випадуть заміновані та окуповані території. Два основних чинника впливають на збільшення посівних площ — можливості експорту до Індії та Китаю. У березні закупівельні ціни вже зросли на 2 тис. грн на тонні порівняно з передноворічними показниками. Але найвищими будуть ціни, коли розпочнуться постачання українського гороху на ринок Китаю, який є преміальним. Тому площі бобової зростають і ще більше зростуть у сезоні 2025 року», — зазначила Антоніна Скляренко.
Перспективним для українських виробників є експорт продуктів переробки гороху.
«Окрім Індії та Китаю, український горох експортується до Пакистану, Туреччини, ЄС. Наші виробники почали переробляти горох на колотий — такий продукт є більш цікавим за ціною, користується попитом в ОАЕ та Саудівській Аравії. З ринками потрібно працювати: аграріям їздити на міжнародні виставки, переймати досвід та налагоджувати нові контакти», — вважає експертка.

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Українські аграрії зменшують посівні площі під основними круп’яними культурами через низку причин. Зокрема, ячменю менше на полях через вплив погоди, яка призвела до загибелі посівів. Натомість площі під горохом зростають, однак їх на 20 тис. га менше, ніж торік.

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Ринок нішевих круп’яних культур в Україні потребує розвитку. Хоч для їх вирощування є значний потенціал, проте площі під низкою культур суттєво зменшені. Причини різні — від погоди до цінових коливань.

На українському ринку ріпаку зниження цін продовжувалося протягом минулого тижня, однак його інтенсивність знизилась, і деякі учасники ринку сповіщали про певну стабілізацію цін.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Фермерське господарство ТОВ СП «Алекс» із Миколаївщини розвиває повний цикл виробництва льону — від вирощування до переробки готової продукції. Після кількох складних сезонів, позначених посухою та навалою шкідників, підприємство зробило ставку на нішеві культури та створення продукції з доданою вартістю.

На Сумщині триває збиральна кампанія ранніх зернових, зернобобових та олійних культур. Станом на 23 липня аграрії вже обмолотили 15% запланованих площ, а також розпочали збирання гороху.

Для великого та середнього бізнесу запрацювала державна програма підтримки запуску проєктів із розподіленої генерації, відповідно до якої з 1 червня український бізнес отримав можливість залучати фінансування під 10% річних на створення власних потужностей генерації.