Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.
Відповідне рішення ухвалено на засіданні 18 серпня, повідомляє Державне агентство з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.
Зазначається, що законопроєкт має створити зрозумілі та прозорі правила для розвитку рибного господарства в Україні, залучення інвестицій в аквакультуру та марикультуру, а також забезпечити чесну конкуренцію у галузі. Зокрема, пропонується:
Водночас доопрацьована редакція законопроєкту містить додаткові запобіжники. Зокрема, не допускається укладення договорів, які можуть призвести до монополізації ринку або суттєвого обмеження конкуренції. Також передбачено можливість розірвання договору в разі порушення інвестором встановлених вимог чи приховування фактичного контролю над його діяльністю.
Із законопроєкту виключено низку положень, які стосувалися виділення земельних ділянок у прибережних захисних смугах, розміщення тимчасових споруд і окремих питань земельних відносин. Це дозволило усунути норми, що могли створювати ризики зловживань, і зосередити документ безпосередньо на розвитку рибного господарства.
Законопроєкт також враховує попередні пропозиції Президента України. У ньому посилено захист конкуренції, конкретизовано умови інвестиційних договорів, врегульовано питання державного контролю та доступу громадян до водойм.
Очікується, що після ухвалення закон створить більш передбачувані умови для роботи підприємств рибної галузі, сприятиме залученню інвестицій та забезпечить ефективніше й відповідальніше використання водних біоресурсів, резюмували у відомстві.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Однією з основних проблем є розвиток громад, у яких працюють фермерські господарства. Оренда землі, а не її купівля, може допомогти громаді отримувати більше коштів, які можна спрямувати на розвиток того чи іншого села, а відтак і покращити життя їх мешканців.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Міністерство економіки і довкілля України оновило каталог «Індустріальні парки України» — практичний інструмент для підприємств та інвесторів, які шукають майданчики для розміщення та розвитку виробництва.

У наближених до зони бойових дій регіонах фермери не мають доступу до земель, крім того, відсутні механізми впровадження певних норм законів.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту ухвалити за основу проєкт закону «Про виноград, вино та продукти виноградарства» щодо вдосконалення вимог до обігу вин, що мають статус українських товарів (продукції) (№15364).

Приймання заявок на державну фінансову підтримку виробників, які займаються розведенням, утриманням та вирощуванням прісноводної риби, розпочалось в Україні.

Науковці спільно з агровиробниками розробили модель покращення та зміцнення ланцюгів доданої вартості в межах проєкту FarmForce, який об’єднує малих фермерів, бізнес і політиків в Україні та Швеції. Визначено п’ять основних напрямів, без яких фермерське господарство не може ефективно функціонувати та розвивати переробку: ресурси, сировина, зберігання, переробка/виробництво продукції, кінцевий продукт.

Проєкт нового Цивільного кодексу України несе критичні ризики для десятків тисяч фермерських господарств та для дієздатності територіальних громад.

Почати пивоварну справу можна з приблизно 45 тис. грн — без урахування документів на реєстрацію виробництва, ліцензії тощо.