Весняна посуха — традиційний виклик для аграріїв півдня України. Проте цього року ситуація стала особливо критичною: понад 100 днів без жодного продуктивного дощу. Така тривала відсутність опадів змусила фермерів суттєво змінити свої сівозміни, технології вирощування та підхід до збереження вологи.
Про це повідомляє агродепартамент LNZ Group.
За даними місцевих господарств, у весняно-літній період цього року південні області України пережили понад три місяці повної посухи. Волога з верхніх шарів ґрунту практично зникла, що унеможливило нормальний розвиток вегетації більшості культур.
«Через це аграрії були змушені переглянути структуру посівних площ і зробити ставку на культури, більш стійкі до посушливих умов», — додають фахівці.
Як змінилася структура посівів
У багатьох господарствах зменшили площі під кукурудзою, адже ця культура особливо чутлива до нестачі вологи під час цвітіння та наливу зерна.
Також скорочення посівів зазнав і соняшник.
Натомість аграрії півдня почали звертати увагу на альтернативні культури:
Також актуальними залишаються озимі культури, які встигають використати зимово-весняну вологу:
Але ситуація почала покращуватись наприкінці вересня – у третій декаді місяця та в жовтні. Південь отримав від 100 до 170 мм опадів (залежно від регіону), що значно поповнило запаси продуктивної вологи в ґрунті.
«Ці опади створили добрі передумови для успішної перезимівлі озимих культур, а також відкрили можливість відновлення площ під кукурудзою та соняшником наступного сезону.
З огляду на поточний рівень вологи та прогнози синоптиків, аграрії півдня можуть планувати повернення частини посівів під соняшник і кукурудзу», — резюмували експерти.

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

Рекордна спека в Європі 2026 року завдала значних збитків аграрному сектору та негативно позначилася на врожайності зернових і кормових культур.

На Волині завершується збирання ранніх зернових культур. Цьогоріч через посушливі погодні умови врожайність у регіоні нижча, ніж торік, водночас аграрії зіткнулися зі зниженням закупівельних цін.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Сезон збору винограду для ігристого вина Франчакорта розпочався в Італії на 10 днів раніше, ніж зазвичай, через аномальну спеку.

Повертатися з часником на те саме місце можна не раніше, ніж через три роки. Сам часник як попередник актуальний для будь-якої культури, що вирощується в Україні.

У фермерському господарстві Максима Максимова на Херсонщині близько 350 га земель під крапельним зрошенням, ще 400 — поливають за допомогою дощувальних машин.

Отримання стабільних урожаїв починається з контролю підземного горизонту, де приховану, але критичну небезпеку становлять дротяники (Elateridae) та несправжні дротяники (Tenebrionidae). Ці фітофаги є однією з найскладніших проблем для просапних і зернових культур, оскільки їхня шкодочинність починається з моменту висіву насіння. Неможливість візуального моніторингу в режимі реального часу робить захист від личинок коваликів та чорнишів стратегічним завданням.

У El Gaucho вирощують п’ять основних культур: пшеницю, кукурудзу, соняшник, сою та ріпак. Мають ділянки гібридизації, де вирощують насіння кукурудзи на поливі на площі 800 га, а також додатково сіють квасолю та цукрові буряки.