Передбачається, що постачання сої або продуктів її переробки до ЄС з 1 січня 2025 року (і це впливатиме на врожай 2024 року) вимагатиме сертифікату простежуваності або з геокоординатами поля та підтвердження відсутності фактів вирубки лісів.
У межах розвитку «зеленого курсу» торік ЄС прийняв регулювання з протидії вирубці лісів, яке впливає на ланцюги постачань не лише вирощеної в ЄС продукції, а і у світі.
Дане регулювання впливає на 6 культур, які ЄС визнав ризикованими у питанні вирубки лісів: какао, кава, пальмова олія, деревина, яловичина та соя.
Про це повідомив виконавчий директор асоціації «Дунайська соя» Володимир Пугачов під час конференції Black Sea Grain 2024.
Передбачається, що постачання сої або продуктів її переробки до ЄС з 1 січня 2025 року (і це впливатиме на врожай 2024 року) вимагатиме сертифікату простежуваності або з геокоординатами поля та підтвердження відсутності фактів вирубки лісів.
Експерт пояснив, що виробникам потрібно буде підтвердити, що після 2020 року на полі, де вирощувалася соя, яка імпортується до ЄС, не проводилася вирубка лісів.
«На практиці це означає зміну класичного підходу постачання сільськогосподарської продукції, оскільки соя перестає бути тією культурою, яка везеться на елеватор, тому має передбачатися повне простежування в межах певних систем якості зерна», — зазначає Володимир Пугачов.
Він додає, що сьогодні ситуація ще остаточно не визначена щодо того, що дійсно приймається ЄС, але необхідно готуватися до змін моделі постачань сої.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Додаткові надходження до держбюджету від експортного мита на сою та ріпак у 2025/26 МР склали 2,174 млрд грн.

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Анастасія Дмитрів почала досліджувати пробіотики ще під час студентської наукової роботи. Через кілька років її розробка перетворилася на бізнес — виробництво заквасок, йогурту та желейок із пробіотичною композицією Valoria на Львівщині. Нині компанія шукає партнерів для масштабування та готується до виходу на ринки ЄС.

Ринок сої в Україні займає стабільну позицію. Приблизно 2 млн га засіяно цією культурою поточного сезону. Погодні умови в різних регіонах змінюються: центральна, північна та західна частини країни, які вважаються соєвими поясами, мають доволі помірні посівні площі. Сівба була пізньою через затяжну зиму. Про врожай говорити ще зарано.

У Євросоюзі активно обговорюють зміни в законодавстві щодо генетично модифікованих організмів (ГМО), опрацьовують свої підходи до цього. В Україні з серпня поточного року почне діяти новий закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції», де закладені всі принципи, які є в європейському законодавстві.

Безпекова ситуація та розташування переробних потужностей на лівому березі не дозволяє компанії «УкрОлія» заходити у великі інвестиційні проєкти. Натомість підприємство обрало стратегію підвищення ефективності виробництва та інтенсивний розвиток шляхом удосконалення процесів на наявних виробничих потужностях.