Війна в Україні внесла корективи у сівозміни фермерів. Під час воєнного стану аграрії все частіше додавали у сівозміну бобові культури. Як правило, вибір падав на горох — ця скоростигла культура дає змогу отримати врожай за відносно невеликих витрат на добрива, насіння та засоби захисту рослин.
Про це повідомляють в Співтоваристві виробників і споживачів бобових України.
Відмічається, що бобові також виступають джерелом рослинного білка, що є привабливим з погляду продовольчої безпеки. Тож чимало українських фермерів збільшили посіви бобових або ж посіяли їх вперше. На жаль, частина агровиробників не змогли посіяти горох через окупацію. В результаті в Україні було посіяно 124 тис. га гороху, посівні площі культури склали 50% до минулорічних показників через війну.
На відміну від гороху, збільшити площі нуту змогли лише ті фермери, які мали відповідний запас насіння. Посівні площі нуту складають близько 5,3 тис. га. Через брак насіння в Україні посіяли обмаль сочевиці — близько 1000 га. Щодо квасолі, її також посіяли дуже мало — близько 40 тис. га.
Цікавість до українських бобових зростає на тлі проблем з їх вирощуванням у Канаді. Виробники в Західній Канаді сподіваються оговтатися від руйнівної посухи 2021 року, коли врожайність гороху та сочевиці впала на 44%, а нуту — на 42%, що є рекордним за останнє десятиріччя. В результаті Канада скоротила посівні площі бобових на 4-32% залежно від культури.
Про тенденції на глобальному ринку бобових дізнавайтеся більше під час Agro&Food Security Forum. Grains, Oilseeds, Pulses.
Перший день форуму буде присвячено діловій поїздці до найбільших польських портів Гдиня та Гданськ.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Експортний потенціал гороху цього сезону прогнозують на рівні 350 тис. т, що на 75% більше за попередній період. Фахівці сподіваються, що можливість постачань до Китаю пожвавить експорт.

У трьох господарствах Tekom Agro Group завершено збирання врожаю сочевиці. Під урожай-2026 у підприємствах агрооб’єднання посіяли понад 1000 га червоної сочевиці канадського сорту Maxim. Найбільша площа була в «Агрофірмі «Південна» — понад 650 га.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Міністр сільського господарства та добробуту фермерів Індії Шіврадж Сінгх Чаухан схвалив пропозиції урядів трьох штатів щодо закупівлі рекордних обсягів бобових і олійних культур у сезоні рабі 2025/2026.

Оскільки ЄС фокусується на кліматично стійких, рослинно орієнтованих моделях харчування, бобові є одними з ключових культур для досягнення цих цілей. Україна з її потенціалом вирощування значних обсягів та логістичними перевагами може посісти місце основного постачальника, зокрема в органічній категорії.

Україна — серед трійки постачальників органічних протеїнових культур до ЄС. 17,9% усього імпорту ЄС у категорії «олійні та протеїнові культури» — з України. 38% українського органічного експорту до ЄС — це боби та соя.

Найбільші гравці світового ринку бобових цього року зібралися на AgroFood Summit у Туреччині. Мерсін як місце зустрічі обрали не випадково, адже в цьому місті знаходиться понад 70% турецької промисловості з переробки бобових культур, а це понад 250 компаній.

Україна відіграє важливу роль на світовому ринку бобових, особливо це стосується виробництва жовтого гороху. Але через війну в країні є певне сповільнення зростання обсягів виробництва.

Бобові культури набувають дедалі більшої популярності серед українських аграріїв. На них звертають увагу завдяки поживним властивостям, високому вмісту білка та економічній ефективності. До того ж український горох, соя, квасоля та сочевиця цікавлять країни ЄС, Південної Азії та Африки, що спонукає агровиробників розширювати посівні площі.