Агрометеорологічні умови другої декади липня для формування врожаю пізніх сільськогосподарських культур, городини, овочевих та плодових на більшій частині території країни (крім західних та північних областей) були малосприятливими через переважно спекотну погоду.
Про це йдеться в декадному звіті Укргідрометеоцентру, пише ІА «АПК-Інформ».
Зазначається, що такі умови призвели до посилення та поширення повітряно-ґрунтової посухи в північні та центральні райони.
«Для бульбокоренеплодів умови в цих областях були несприятливими через високі температури ґрунту на глибині 10 см, які впродовж усієї декади в денні години підвищувалися до плюс 25°С і вище, досягаючи плюс 30-32°С, що стримувало або припиняло ріст бульб картоплі та приріст ваги коренеплоду буряків. Місцями відмічалося стійке в’янення та засихання рослин у денні години», — зазначають фахівці.
На більшості площ західних та північних областей агрометеорологічні умови були задовільними завдяки дощам локального характеру. Одночасно сильні зливи спричинили пошкодження посівів сільськогосподарських культур різного ступеня (локальне вилягання посівів, осипання плодів плодових дерев, пошкодження городніх культур), створювалися сприятливі умови для інтенсивного росту бур’янів та поширення грибкових хвороб.
У південних, центральних та східних областях внаслідок стійкого дефіциту ефективних дощів агрометеорологічні умови для формування врожаю пізніх культур залишалися малосприятливими, тривала ґрунтова посуха. Проте умови для формування врожаю пізніх сільгоспкультур не були критичними завдяки чергуванню періодів спеки з прохолодною погодою та наявності роси в ранкові години, що пом’якшувало згубний вплив надвисоких температур і було додатковим ресурсом вологи для рослин.
Одночасно високі температури та відсутність ефективних опадів (бездощовий період у південних областях триває від 1 до 2 місяців) призвели до масового розповсюдження шкідників та поширення хвороб у пізніх сільгоспкультур.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрометеорологічні умови в Україні протягом другої декади жовтня 2026 року були переважно сприятливими для появи сходів та початкового розвитку озимих культур.

У Чернівецькій області зібрали 95,2% запланованого обсягу овочів. За прогнозами, у 2026 році аграрії регіону отримають близько 180 тис. т овочевої продукції.

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Собівартість вирощування гарбузів циліндричної форми складає 3-4 грн/кг за середньої врожайності 40 т/га.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Аграрії Кіровоградщини поточного року очікують зібрати 270 тис. т овочів — на 4,3% більше, ніж торік.

Асоціація виробників картоплі Північно-Західної Європи (NEPG) прогнозує, що загальне виробництво картоплі у країнах-членах об'єднання (Бельгія, Німеччина, Франція, Нідерланди) становитиме 20,695 млн т, що на 25,4% менше, ніж торік.

Фермер із Лукашівки Григорій Ткаченко, який усе життя займається вирощуванням картоплі на Чернігівщині, називає цьогорічний урожай посереднім.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

В Україні у червні спостерігалася контрастна з нерівномірним розподілом та дефіцитом опадів погода.