Пшеничні котирування на світових біржах різко впали в середині тижня на тлі зниження попиту внаслідок завершення збирання, а також підвищення прогнозу урожаю для рф, що негативно вплинуло на експортні ціни на українську пшеницю.
Про це повідомляють аналітики GrainTrade.
Вересневі ф’ючерси на пшеницю знизилися:
Фахівці зазначають, що трейдери поки не відреагували на зниження прогнозу врожаю пшениці в ЄС та потенціалу урожаю кукурудзи в Україні та рф внаслідок посухи, що посилить попит на фуражну пшеницю, а також на несприятливу для сівби озимих ріпаку та пшениці погоду.
Агенція «СовЕкон» підвищила прогноз урожаю пшениці в рф на 0,4 — до 83,3 млн т (92,8 млн т у 2023 р. та 86,7 млн т у середньому за 5 років) завдяки майже рекордній урожайності ярої пшениці в Сибіру та на Уралі. Водночас прогноз урожаю кукурудзи в рф знижено на 1,5 — до 11,9 млн т, а ячменю — на 1,1, до 18,2 млн т.
На тлі збільшення пропозицій та зниження світових котирувань експортні закупівельні ціни в Україні цього тижня впали ще на 50-100 грн/т — до 9200-9400 грн/т, або 195-200 $/т на продовольчу та 8200-8400 грн/т, або 175-180 $/т на фуражну пшеницю.
Державна агенція Тунісу придбала 75 тис. т м’якої борошномельної пшениці з постачанням у вересні – жовтні за ціною 244,66 $/т CFR, що відповідає ціні закупівлі на попередньому тендері.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Аграрні підприємства Дніпропетровської області зазнають значних фінансових втрат попри високі показники врожайності та лідерство регіону за обсягами збору зернових.

Схили, балки, дефіцит вологи — звичні умови господарювання для фермерів центральних регіонів України. У таких реаліях вдало підібрана техніка визначає продуктивність і якість кожної виконаної технологічної операції.

Вартість логістики та обмежені експортні маршрути залишаються головними чинниками, які формуватимуть ситуацію на українському зерновому ринку найближчими місяцями. Вони визначатимуть внутрішні ціни значно більше, ніж обсяги врожаю.

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Світове виробництво пшениці у сезоні 2026/27 може скоротитися приблизно на 24 млн т через несприятливий вплив Ель-Ніньйо, зростання витрат на виробництво та скорочення посівних площ у низці країн.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.