Європейський Союз збільшив квоти на імпорт української сільськогосподарської продукції в межах оновленої угоди про вільну торгівлю.
Про це пише Reuters.
Зокрема, квота на імпорт української пшениці зросла з 1 млн т до 1,3 млн т, цукру — з 20 тис. т до 100 тис. т, ячменю — з 350 тис. т до 450 тис. т, а м’яса птиці — з 90 тис. т до 120 тис. т.
Ці зміни стали частиною нової попередньої торговельної угоди, якої ЄС і Україна досягли наприкінці червня.
Документ охоплює 40 видів товарів, і його ще мають офіційно затвердити країни-члени ЄС кваліфікованою більшістю голосів.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Європейська комісія висунула пропозицію розробити особливі умови для інтеграції українського аграрного сектору — це перевірка реакції України та держав-членів блоку.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.