Міжнародні наукові центри ICRISAT та CIMMYT запустили нову дослідницьку ініціативу, покликану пришвидшити створення кліматично стійких сортів культур для фермерів посушливих регіонів Африки та Індії.
Про це повідомляє Global Agriculture.
П’ятирічний проєкт реалізується за фінансової підтримки Novo Nordisk Foundation та зосередиться насамперед на сорго й арахісі як тестових культурах. Надалі розроблену модель планують масштабувати для інших культур у країнах Африки та Південної Азії.
До партнерства долучилися CGIAR, національні аграрні дослідницькі системи Кенії, Ефіопії, Танзанії та Індії, а також Університет Квінсленда, який спеціалізується на прогнозному селекційному моделюванні.
У межах ініціативи науковці використовуватимуть штучний інтелект, геномну селекцію, технології speed breeding та інтегровані цифрові платформи для прискорення виведення нових сортів.
Очікується, що сучасні технології дозволять скоротити цикл селекції щонайменше на два роки та суттєво підвищити темпи генетичного прогресу.
Учасники проєкту наголошують, що зміни клімату — посухи, спека, нерівномірні опади та поширення хвороб — дедалі сильніше загрожують агровиробництву в посушливих регіонах, де проживають мільярди людей.
Генеральний директор ICRISAT Хіманшу Патхак заявив, що поєднання штучного інтелекту, сучасної науки та міжнародної співпраці дозволить створювати більш адаптивні сорти значно швидше.
У CIMMYT також наголосили, що жодна окрема установа не здатна самостійно вирішити проблеми продовольчої безпеки та кліматичних ризиків, тому ключову роль відіграє глобальна кооперація наукових центрів.
Фахівці вважають, що нова ініціатива допоможе зміцнити продовольчу безпеку в Африці та Південній Азії, а також зробить регіони світовими лідерами у сфері прогнозної селекції стійких культур.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.

Індія відновила вільний експорт пшениці та продуктів її переробки.

Через поширення Ель-Ніньйо в деяких регіонах фіксується не достатня забезпеченість вологою, тому очевидно в окремих країнах, де вирощують насіннєвий матеріал сільгоспкультур, будуть питання з його якістю і зокрема по такому агрономічному показнику як маса 1 тис. насінин.

Картопляна промисловість Індії є однією з найбільших у світі: щороку країна виробляє близько 60 млн т картоплі, а загальна вартість ланцюжка створення вартості оцінюється приблизно у $13,46 млрд.

Льон здатний зайняти гідне місце у сівозміні сільгосппідприємств, що працюють у посушливих умовах півдня України.

Велика Британія спрямує £65 млн (~3,94 млрд грн) на підтримку фермерів, які зазнають збитків через посуху та екстремальні погодні умови.

Повітряно-ґрунтова посуха поширювалася і посилювалася в Україні у першій декаді серпня через спекотну та переважно суху погоду. Це створювало несприятливі умови для завершення вегетації пізніх сільськогосподарських культур.

Компанія «НІБУЛОН» у Миколаївському кластері отримала меншу, ніж планувала, урожайність ранніх культур.

Роботодавці та наймані працівники по-різному оцінюють зміни на ринку праці України. Перші частіше говорять про підвищення оплати праці, тоді як понад половина працівників не зафіксували змін у своїх доходах.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).