Міжнародні наукові центри ICRISAT та CIMMYT запустили нову дослідницьку ініціативу, покликану пришвидшити створення кліматично стійких сортів культур для фермерів посушливих регіонів Африки та Індії.
Про це повідомляє Global Agriculture.
П’ятирічний проєкт реалізується за фінансової підтримки Novo Nordisk Foundation та зосередиться насамперед на сорго й арахісі як тестових культурах. Надалі розроблену модель планують масштабувати для інших культур у країнах Африки та Південної Азії.
До партнерства долучилися CGIAR, національні аграрні дослідницькі системи Кенії, Ефіопії, Танзанії та Індії, а також Університет Квінсленда, який спеціалізується на прогнозному селекційному моделюванні.
У межах ініціативи науковці використовуватимуть штучний інтелект, геномну селекцію, технології speed breeding та інтегровані цифрові платформи для прискорення виведення нових сортів.
Очікується, що сучасні технології дозволять скоротити цикл селекції щонайменше на два роки та суттєво підвищити темпи генетичного прогресу.
Учасники проєкту наголошують, що зміни клімату — посухи, спека, нерівномірні опади та поширення хвороб — дедалі сильніше загрожують агровиробництву в посушливих регіонах, де проживають мільярди людей.
Генеральний директор ICRISAT Хіманшу Патхак заявив, що поєднання штучного інтелекту, сучасної науки та міжнародної співпраці дозволить створювати більш адаптивні сорти значно швидше.
У CIMMYT також наголосили, що жодна окрема установа не здатна самостійно вирішити проблеми продовольчої безпеки та кліматичних ризиків, тому ключову роль відіграє глобальна кооперація наукових центрів.
Фахівці вважають, що нова ініціатива допоможе зміцнити продовольчу безпеку в Африці та Південній Азії, а також зробить регіони світовими лідерами у сфері прогнозної селекції стійких культур.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Екстремальні погодні виклики не стали на заваді щедрому урожаю яблук: в окремих регіонах урожайність зросла майже на 20%. Водночас безпекова криза фактично переорієнтувала експорт на західні сухопутні кордони та порти ЄС.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Науковці Інституту біологічних досліджень Салка у США випробовують сою з глибшою кореневою системою, яка може підвищити стійкість рослин до посухи та збільшити накопичення вуглецю в ґрунті.

На ветеранській еко фермі «Фантазія» на Житомирщині вирощують шафран, спаржу й артишок. Останній, однак, поки вирішили не залишати серед основних культур.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Динаміка посівних площ проса в Україні протягом останніх років характеризується значною волатильністю.

Республіка Малаві отримала першу у 2026 році партію української продовольчої допомоги в межах гуманітарної ініціативи Food from Ukraine.

В господарстві «Десна» на Чернігівщині тільки почали збір урожаю картоплі. Щосезону погодні умови все більш впливають на картоплярство: цього року на врожайність значно вплинули перепади температур і посуха влітку. Але завдяки дотриманню технологій, правильному захисту рослин у господарстві прагнуть отримати гарний результат.