Китайська пшениця в останні тижні зросла до 3200 юанів ($477) за тонну, що на 30% вище, ніж рік тому.
Це найвищий рівень за всю історію, пише Reuters.
Зростання цін підштовхнуло збільшення витрат на сільське господарство, обмежені запаси та зниження прогнозів на урожай.
Так, експерти підрахували, що виробництво пшениці в 2021/22 р. становило близько 575 юанів за тонну, що на 100 юанів більше, ніж у попередньому році, через зростання цін на добрива та насіння. Вартість озимої пшениці становила 700 юанів за тонну, оскільки урожай був посіяний пізно минулої осені через сильні дощі.
Пекін уже цього року видав фермерам три раунди субсидій на тлі побоювання, що високі витрати вплинуть на виробництво в країні. Крім того, трейдери неохоче знижують ціни, оскільки загальні поставки залишаються обмеженими після сильного торішнього попиту на пшеницю та війни в Україні.
«Якщо комбікормовий сектор не буде купувати, ситуація з поставками буде набагато кращою», — зазначив зернотрейдер.
Ціни на борошно в Китаї з початку року вже зросли більш ніж на 10% до рекордно високих показників і, за прогнозами аналітиків, можуть зрости надалі. Це відіб'ється на цінах основних для країни продуктів споживання — локшини та хліба.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Зупинка морського експорту ріпаку з України та затримка постачань від місцевих фермерів знову посилили попит на ріпак з боку європейських переробників.

Китай визначив ціль довести виробничий потенціал зерна до 725 млн т у межах п'ятирічного плану розвитку сільського господарства на 2026–2030 роки. Основний акцент зроблено на впровадженні сучасних технологій, модернізації агросектору та зміцненні продовольчої безпеки.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.

Держпродспоживслужба розпочала формування переліків підприємств і операторів, які планують експорт ячменю та гороху до Китайської Народної Республіки. До 17 серпня 2026 року необхідно надіслати до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів документи, що підтверджують проведення фітосанітарних процедур щодо місць вирощування та зберігання продукції.

Світове виробництво пшениці у сезоні 2026/27 може скоротитися приблизно на 24 млн т через несприятливий вплив Ель-Ніньйо, зростання витрат на виробництво та скорочення посівних площ у низці країн.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Уряд тимчасово, на період стабілізації ситуації, скоригував мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції, щоб запобігти зупинці експорту зернових і олійних культур.

Через логістичні обмеження пропозиція зерна на внутрішньому ринку суттєво перевищила попит, що спричинило зниження закупівельних цін. Щоб аграрії могли уникнути вимушеного продажу врожаю та профінансувати осінню посівну, Уряд доручив терміново розробити програму доступного кредитування.

Державні фітосанітарні інспектори головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області завершили обстеження посівів ячменю, що вирощується з метою подальшого експорту до Китайської Народної Республіки.

За нинішнього рівня цін точка беззбитковості для озимої пшениці становить близько 5 т/га за ринкової ціні збіжжя 9 тис. грн/т.