Ситуація на глобальних ринках зерна за останні 30 років кардинально змінилася, і такі країни як Польща та Україна не є настільки великими гравцями на цьому ринку, аби на нього впливати.
Про це заявив генеральний директор ІМК та президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса в коментарі «Голосу Америки».
«Країни, які раніше були експортерами і глобальними гравцями, так званими маркет-мейкерами, зараз зазнали змін. Це стосується насамперед ролі країн Європейського Союзу. Бразилія цього року вперше обійшла США з експорту кукурудзи, а росія займає близько 30% глобального експорту пшениці», — пояснив він.
Ліссітса не погоджується із характеристикою українського агросектору як великих господарств, більшість із яких перебуває в іноземній власності.
«Більшість українських агрохолдингів є українською власністю, причому більшість власників є громадянами України, або вони зареєстровані на Варшавській фондовій біржі, де серед акціонерів є польські пенсіонери. Таким чином, неправомірно твердити, що закордонні структури контролюють українське сільське господарство», — каже він.
За його словами, з 32 млн га сільськогосподарських земель в Україні лише близько 5 млн га належать великим сільськогосподарським підприємствам. Решта належить фермерам та середнім підприємствам.
І саме малі фермери із Західної України намагаються експортувати своє зерно через Польщу, оскільки для великих компаній більш економічно транспортувати його через Чорне море, пояснює експерт.
«Малі польські фермери загалом не є конкурентоспроможними на світовому ринку незалежно від ситуації в Україні. З середньою площею ферми в 11 га прибутковість стає серйозною проблемою», — підсумовує Ліссітса.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Ф'ючерси на пшеницю нівелювали премію за ризик у Чорноморському регіоні, яка сформувалася після того, як росія та Україна у липні посилили взаємні атаки.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Біржові ціни на пшеницю в Чикаго впали до 14-тижневого мінімуму, оскільки трейдери знизили премії за ризик після того, як президент США Дональд Трамп посилив тиск на Україну для укладення мирної угоди з росією.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Україна може допомогти Євросоюзу перейти від реагування на продовольчі кризи у світі до знаходження шляхів вирішення цих криз.

Стійкість українського агросектору стала взірцем для європейських партнерів, оскільки вона базується на безпрецедентній адаптивності до змін і гнучкості у прийнятті рішень.

Україна сьогодні відзначає 35-ту річницю незалежності, а разом із нею і 35-річний шлях розвитку агропродовольчого сектору. За цей час галузь трансформувалася від колгоспно-радгоспної системи до аграрного бізнесу, ставши одним із найбільших гравців на світовому ринку.