Оновлені національні стандарти для чотирьох основних видів їстівних рослинних олій (арахісової, соєвої, соняшникової та кукурудзяної) набудуть чинності з 1 серпня 2026 року в Китайській Народній Республіці.
Нові правила замінять редакцію 2017 року та охоплять понад 70% споживання рослинних олій у країні. Метою оновлення є підвищення безпеки та якості продукції, а також більш чітка класифікація і прозорість для споживачів, пише «УкрАгроКонсалт».
Для соєвої олії вперше запроваджується чітке розмежування між двома типами виробництва — «пресованою соєвою олією» та «екстракційною соєвою олією». Це дозволить точніше відрізняти продукт механічного віджиму від олії, отриманої з використанням розчинників. Очікується, що така деталізація зменшить ринкову плутанину та підвищить довіру до маркування.
У стандарті для соняшникової олії також з’являються нові категорії, зокрема олія «лінолевого типу» (вміст лінолевої кислоти ≥65%), «олеїнового типу» (вміст олеїнової кислоти ≥65%) та «олія з ядер соняшнику». Додатково вводиться поділ на сиру та рафіновану продукцію, а рафінованої — на пресовану та екстракційну. Це особливо важливо для Китаю як одного з великих світових імпортерів соняшникової олії.
Нові правила також спрощують систему градації якості — у більшості видів олії кількість рівнів зменшується з чотирьох до трьох. Посилюються вимоги до ключових показників якості, зокрема кислотного та пероксидного чисел, а для екстракційної олії встановлюється ліміт залишкових розчинників — не більше 20 мг/кг. Крім того, підвищуються вимоги до маркування, включно з обов’язковим зазначенням способу виробництва, типу жирних кислот, наявності ГМО та терміну придатності після відкриття паковання.
Для українських експортерів соняшникової олії та соєвої продукції ці зміни означатимуть посилення вимог до якості та маркування, але водночас відкриють можливості для преміальних сегментів із підвищеною прозорістю походження. Перехідний період дозволить реалізовувати продукцію за старими стандартами до завершення терміну її придатності, зазначають експерти.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на вересень 2026 року.

Залізничний транспорт в Україні упродовж серпня в експортному сполученні перевіз 113 тис. т рослинної олії, що на 54,7% більше, ніж за це же час торік.

Україна за 1–27 серпня експортувала 131,3 тис. т соняшникової олії, що на 42,5% менше, ніж за аналогічний період липня.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

Україна за 11 діб серпня поточного року експортувала залізницею 41,5 тис. т олії, переважну більшість продукції відправили у напрямку західних прикордонних переходів.

Фермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.