Джерело фото: згенеровано ШІ
Найбільший імпортер сої у світі — Китай — за кілька днів до початку сезону експорту сої зі США, схоже, не закупив жодної американської партії на наступний маркетинговий рік.
Про це пише Bloomberg із посиланням на гравців ринку.
Як відомо, напруга між Китаєм і США виникла на тлі переговорів двох урядів про припинення торговельної війни, яка ускладнила торгівлю між країнами після повернення Дональда Трампа на пост президента. Американські фермери заявляють, що ця безвихідь загрожує їм фінансовим крахом, але дані уряду США свідчать про те, що китайські покупці поки що зберігають спокій.
Збір урожаю США зазвичай починається у вересні, що знаменує собою перехід від одного експортного сезону до іншого. Китайські заводи, що переробляють олійне насіння на корм для тварин, зазвичай бронюють замовлення заздалегідь, щоб скористатися нижчими цінами та забезпечити свої потреби протягом перших кількох тижнів або місяців сільськогосподарського року.
Дані Міністерства сільського господарства США показують, що у 2025–2026 роках постачання в КНР не здійснювалося.
Цього разу затримка, схоже, пов’язана з торговими переговорами, які були продовжені до 10 листопада, оскільки Пекін не має наміру поступатися козирною карткою. Хоча закупівлі китайських сировинних товарів — лише один із аспектів переговорів, за першої адміністрації Трампа соєві боби, зокрема, відігравали важливу роль у ліквідації, за словами США, несправедливого торговельного дефіциту з Китаєм.
Ринок має яскраво виражений сезонний характер: американські постачання домінують доти, доки не буде зібрано врожаю в Південній півкулі і не з’являться постачання від провідного постачальника Китаю — Бразилії. Теоретично це може означати дефіцит до наступної хвилі бразильської сої, яка з’явиться в лютому, пише видання.
За останні кілька місяців переробні заводи КНР уже закупили велику кількість бразильської сої, і очікується надходження нових партій. За даними китайської консалтингової компанії Mysteel, у найближчі три місяці очікується надходження понад 30 млн т. За це десятиліття Китай імпортував загалом від 90 до 105 млн т на рік.
За даними консалтингової компанії Safras & Mercado, станом на 5 серпня у Бразилії залишилося близько 37 млн т (або приблизно 22% урожаю) минулого сезону, які ще не були продані.
Якщо Китай не купуватиме американську сою, він зможе закуповувати її лише в Бразилії чи Аргентині, заявив менеджер великого китайського переробного підприємства, який побажав залишитися анонімним, оскільки не уповноважений спілкуватися зі ЗМІ. Він додав, що його завод готовий до постачання з Південної Америки до листопада.
«Бразилія може задовольнити більшу частину своїх потреб, але сезонність робить ризикованим покладатися тільки на Південну Америку, — сказав сільськогосподарський брокер StoneX Group Inc. у Сінгапурі Кан Вей Чен. — От чому, навіть попри політичні інтриги, Китай зазвичай повертається до американської сої, коли бразильське вікно постачання звужується».
І китайським переробникам майже напевно доведеться платити вищі ціни. Бразильські боби зросли у ціні майже на 20% з початку року і торгуються із суттєвою націнкою порівняно з американськими конкурентами.
Водночас Китай диверсифікує постачання сої — проводяться пробні постачання соєвого шроту з Аргентини, тоді як Пекін продовжує наполягати на скороченні використання соєвого шроту в раціонах худоби, а також обмеженні чисельності свого величезного поголів’я свиней.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Світове виробництво кукурудзи у 2026/27 МР становитиме 1,307 млрд т. Це на 6 млн т більше, ніж очікувалось у вересні, проте на 3% менше обсягу виробництва минулого сезону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

У США відновлюють вирощування старовинних сортів яблук, частина яких майже зникла з комерційних садів. Якщо на початку XX століття в країні було відомо близько 14 тис. сортів, вирощуваних протягом попереднього століття, то нині понад 60% виробництва припадає на п’ять різновидів: Gala, Red Delicious, Honeycrisp, Granny Smith і Fuji.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Світовий ринок квасолі у сезоні 2026/27 може зіткнутися з обмеженою пропозицією через скорочення виробництва у Канаді, США, Мексиці, Бразилії й Аргентині. Найбільші ризики стосуються чорної квасолі та пінто.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.

Уряд Бразилії заявив, що може запровадити дзеркальні заходи проти Європейського Союзу, якщо переговори щодо скасування обмежень на імпорт продукції тваринного походження з південноамериканської країни не дадуть «задовільного результату».

Канада 25 серпня 2026 року запроваджила імпортні мита на товари із США на суму близько $20 млрд.