Після виходу рф із «зернової угоди» новими воротами для агропродукції може стати Клайпедський порт. Одним із варіантів, як зерно доставлятимуть до Клайпеди, може стати річка Німан.
Таке рішення пропонує литовський морський кластер, що об’єднує морський бізнес і наукову спільноту країни, пише Delfi.
Відзначається, що наразі судноплавний канал постійно модернізується, країна також робить великі зусилля щодо відродження вантажних річкових перевезень найбільшою річкою.
«Під час транспортування українського зерна залізницею та його перевантаження в Каунасі довелося б міняти колію або перевантажувати контейнер з одного потяга на інший один раз, а не двічі — це суттєво вплинуло б на економію витрат. Можна було б удосконалити потужності зберігання та перевалки зерна Linas Agro, які вже працюють на причалах Німану в Каунасі та Юрбаркасі. Також європейський досвід свідчить про те, що вантажоперевезення внутрішніми водними шляхами можуть бути на 30–40% дешевшими, ніж суходолом», — зазначив очільник Клайпедської морської вантажної компанії Bega Лаймонас Римкус.
Завдяки розробленому в Литві проєкту електричного штовхача барж зелений коридор внутрішніх водних шляхів забезпечить перевезення вантажів із нульовим рівнем викидів. За словами Лаймонаса Римкуса, будівництво європейської залізничної колії до Клайпеди є стратегічним завданням, але потребує часу.
«Включивши вже зараз свої внутрішні водні шляхи до транспортного ланцюжка, Литва могла б приймати в Клайпедському порту не лише українське зерно, яке сплавляється Німаном, а й інші вантажі. Відкриття можливості перевантажувати вантажі із залізничних вагонів і контейнерів у Каунасі та продовжувати перевезення вантажів річкою до Клайпеди підвищить привабливість нашого порту на ринку південного сходу Польщі», — сказав він.
Крім того, у Литві вважають, що з розвитком річки Німан шлях міг би стати альтернативою портам Гданськ та Гдиня.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

У Європейському Союзі прогнозують незначне скорочення виробництва олійних культур у 2026/27 маркетинговому році, попри збільшення посівних площ майже на 7% порівняно з попереднім сезоном. Причиною стали тривала спека та посуха, які знизили врожайність сої, ріпаку й соняшнику.

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна, Велика Британія та Латвія посилюють співпрацю для протидії незаконному вивезенню українського зерна з тимчасово окупованих територій.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

Україна обговорює з Туреччиною, Індією та Єгиптом можливість відновлення безпечного судноплавства в Чорному морі для експорту аграрної продукції. Серед пропозицій — гарантувати безпеку суден під прапорами цих країн, які заходили б як в українські, так і в російські порти.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Країни Балтії ретельніше контролюватимуть походження транзитного зерна з метою протидії торгівлі українською подукціїєю, викраденою росією з тимчасово окупованих територій.

Подальше зниження цін на експортному ринку та майже повна зупинка експорту продовжували чинити тиск на ціни. Більшість борошномелів зазначали, що пропозицій якісної пшениці майже не надходило.