Про це DT.UA заявила старший менеджер портфеля проектів Світового банку в Україні Клавдія Максименко, пише «Економічна правда».
«На донорських зустрічах ми бачимо, що з цими ж проблемами стикаються і Європейський банк реконструкції і розвитку і Європейський інвестиційний банк, і KfW. Досвід реалізації аналогічних проектів в інших країнах показує, що їх можна реалізувати і в Україні, але практика, на жаль, переконує у зворотному», — пояснює Максименко.
За її словами, частково ці проблеми пов'язані з тим, що українська бюрократична система дуже зарегульована і замкнута в собі, все до найменших кроків описано в законодавстві, а будь-яке внесення в нього змін — тривалий і трудомісткий процес.
«Гнучкість в прийнятті рішень владою відсутня, а переговори, як правило, закінчуються переконанням народних депутатів у тому, що необхідні зміни не вплинуть на їх бізнес-інтереси», — зазначила Максименко.
«Іноді в мене складається таке сумне враження, що проекти Світового банку в Україні найбільше потрібні Світовому банку. Але ж ми на них фактично не заробляємо, інвестиції в Україну не є джерелом наших доходів. Більш того, якщо проект не був реалізований або був реалізований не повною мірою, для нас це швидше збиток, адже ми витрачаємо на підготовку проектів власні кошти, яких Україна не повинна нам повертати», — сказала вона.
«Ці послуги у вартість позики не входять, і команда, яка витрачає сили на розробку й супервізію якогось нереалізованого або неефективного проекту, могла б ті самі зусилля спрямувати на вирішення інших, не менш актуальних, завдань», — розповіла Максименко.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Інвестиції в альтернативні білки можуть забезпечити економіці Європейського Союзу додаткові €111 млрд щороку до 2040 року, якщо цей напрям стане одним із пріоритетів розвитку.

Основний тягар кризи, пов'заної з посиленням російських атак на цивільні судна та портову інфраструктуру, що створюють критичні ризики для експорту, знову лягає на українського агровиробника.

Агрохолдинг HarvEast уперше розпочав проєкт із вирощування малини. Цього року компанія висадила перші саджанці після кількох років вивчення ягідного ринку.

Компанія «Контінентал Фармерз Груп» розпочала реалізацію інвестиційного проєкту зі зрошення на півдні Тернопільської області. Поточного сезону полив охоплює 202 га, а вже 2027 року площу планують збільшити до 420 га.

Всеукраїнський конкурс «СИЛА АГРОЗМІН» проводиться вже вдруге. За умовами конкурсу з 40 відібраних претендентів Експертною радою було обрано 12 фіналістів — по 3 з кожної з чотирьох номінацій.

Агрохолдинг МХП планує реалізувати у Вінницькій області проєкт будівництва молочної ферми з біогазовою когенераційною установкою вартістю $26,1 млн.

Норвезький інвестфонд Norfund інвестує $10 млн в українського виробника печива та крекерів «Ярич».

Верховна Рада України не змогла ухвалити у другому читанні та в цілому проєкт Закону України «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384).

Група «ТАС» планує збільшити земельний банк і посилює елеваторне господарство в агросекторі, а також придивляється до логістики та портової інфраструктури.

Обсяг капітальних інвестицій в Україні за І квартал 2026 року становив 130,1 млрд грн. Це на 5,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року.