Фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) за підсумками 2025 року демонструють суттєве номінальне зростання.
Про це повідомляє Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки у Telegram.
Фахівці зазначають, що аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств і динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.
Так, фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тис. агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% рік до року).
«Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі — десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Kernel та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн. Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу», — пояснюють аналітики.
Водночас зафіксовано історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн, що на 34,6% перевищує показник попереднього року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.
«У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора», — резюмували експерти.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Kernel («Кернел») у 2026 фінансовому році отримав $4,4 млрд виручки, що на 7% більше порівняно з минулим роком.

Агросезон-2026 ще триває, але перші результати вже дають змогу побачити важливі зміни та тенденції в економіці агровиробництва. Рання група культур уже зібрана, пізня — у процесі, тому вже зараз можна попередньо оцінювати, як виробничі результати та ринкові умови впливатимуть на економіку сезону 2026.

Фактичний показник EBITDA після реалізації продукції сезону 2025 року по основних агрокультурах становить $405/га. Порівняно із сезоном 2024 року, коли EBITDA досяг $446/га, результат знизився приблизно на 9%.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні − серпні 2026 року зріс на 5,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – липні показник знизився на 17,2%).

Державна служба статистики оприлюднила дані щодо виробництва основних сільгоспкультур в Україні станом на 1 вересня 2025 року.

Ціни на сало після кількох місяців зниження відновили зростання у серпні.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.