Фінансові показники українського агровиробництва (КВЕД 01) за підсумками 2025 року демонструють суттєве номінальне зростання.
Про це повідомляє Центр досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки у Telegram.
Фахівці зазначають, що аналіз показників макроекономічної статистики вказує на глибокий структурний розрив між номінальними фінансовими результатами підприємств і динамікою реальної доданої вартості, що генерується в секторі.
Так, фінансовий результат до оподаткування вибірки з понад 35 тис. агрокомпаній досяг 223 млрд грн, збільшившись на 38,5 млрд грн (+21% рік до року).
«Показовою є динаміка прибутків серед лідерів галузі — десять найбільших компаній, що входять до груп МХП, Kernel та Goodvalley, наростили прибуток до оподаткування на 40%, досягнувши 16 млрд грн. Така розбіжність у темпах зростання може свідчити про вищу адаптивність компаній з орбіт великих холдингів до логістичних обмежень та їхню здатність ефективніше управляти операційними витратами завдяки ефекту масштабу», — пояснюють аналітики.
Водночас зафіксовано історичний максимум сплати прямих податків (мінімальне податкове зобовʼязання, податок на прибуток, єдиний та земельний податки). Агровиробники перерахували до бюджетів 13,3 млрд грн, що на 34,6% перевищує показник попереднього року. Таким чином, пряме податкове навантаження в агросекторі становить близько 6%.
«У 2025 році номінальна валова додана вартість (ВДВ) агросектору зросла на 21% у фактичних цінах порівняно з попереднім роком, що корелює з динамікою загального фінансового результату до оподаткування. Водночас у постійних цінах 2021 року ВДВ галузі демонструє скорочення на 6,2% р/р. Ця розбіжність між номінальними та реальними показниками вказує на те, що позитивна фінансова динаміка у 2025 році повністю сформована за рахунок цінового фактора», — резюмували експерти.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Компанія ІМК у січні-червні 2026 р. року отримала $34,3 млн чистого прибутку, що на 33% менше показника за аналогічний період минулого року.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні — липні 2026 року зріс на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року (у січні – червні показник знизився на 1,6%).

Група компаній «Агроліга» у січні – червні 2026 року отримала €34,6 млн виторгу, що на 47% більше показника першого півріччя минулого року.

Споживчі ціни в Україні у липні 2026 року порівняно з аналогічним місяцем попереднього року зросли на 7,7% (у червні показник складав 7,2%).

Соя в Україні зберігає конкурентні переваги серед експортних культур завдяки високому попиту з боку переробників, гнучким можливостям логістики та невеликим експортним партіям. Крім того, у новому сезоні ринок має потенціал для подальшого зростання цін.

12,4 млн українців (включно з неповнолітніми) самостійно вирощують картоплю для власного споживання.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

За останні декілька років у бік українських аграріїв звучало чимало звинувачень від польських фермерів. Є певна конкуренція між виробниками обох країн, а також побоювання щодо можливого тиску на польських фермерів у разі вступу України до ЄС. Чи можливий компроміс між виробниками і аграріями двох країн?