Дефіцит добрив на українському ринку може сягнути 20%, якщо обмеження щодо ввезення морем азотних добрив збережуться до кінця року.
Про це повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко в коментарі для Forbes Ukraine.
Зазначається, що нині аграрії шукають шляхи для ввезення в Україну добрив. Причина – діють обмеження на ввезення в порти України вибухонебезпечних азотних добрив після листа ВМС. Мотивація військових – ризик умисних російських ударів по суднах чи у складах з добривами, що може призвести до техногенної катастрофи і значних руйнувань.
«Заборона діятиме, допоки не відбудеться суттєвих змін безпекової ситуації, і пов’язана в першу чергу з забезпеченням захисту інших цивільних суден, які користуються нашим зерновим коридором», – каже речник ВМС Дмитро Плетенчук.
Він пояснює, що розкривати більше деталей не може з міркувань безпеки.
Азотні добрива, за даними експертів, складають третину від загальної потреби агросектору у добривах – до 1,5 млн т. Безводневий аміак та аміачна селітра, які підпадають під заборону, необхідні для підживлення всієї зернової групи, займають до третини в у собівартості пшениці чи кукурудзи. Торік на кукурудзу припала найбільша частка зернового експорту – 55%. Пшениця займає 38% експортованого із загального обсягу зернових.
Україна імпортує 30% азотних добрив. Минулого року в Україну ввезли 1,4 млн т азотних добрив на $10 млн – втричі менше у грошовому еквіваленті, ніж у 2023 р., за даними митниці.
Порти – найдешевший спосіб логістики, через них до заборони імпортували до 50% добрив. Перебудова логістики займе у імпортерів кілька місяців. Це може спричинити зростання цін на азотні добрива щонайменше на 10% від поточної вартості, порахували фахівці.
«Допоки не буде врегульована ситуація, маржинальність аграріїв знизиться пропорційно до здорожчання добрив. Водночас світові ціни на зернові та олійні залишаться на тому ж рівні. Тобто аграрії матимуть менші прибутки, що ускладнює операційну діяльність на додачу до викликів воєнного часу», – підсумував Олег Хоменко.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent представили програму LFM 2026 – XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», яка відбудеться 8 вересня 2026 року в Києві.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.