Дефіцит добрив на українському ринку може сягнути 20%, якщо обмеження щодо ввезення морем азотних добрив збережуться до кінця року.
Про це повідомив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Олег Хоменко в коментарі для Forbes Ukraine.
Зазначається, що нині аграрії шукають шляхи для ввезення в Україну добрив. Причина – діють обмеження на ввезення в порти України вибухонебезпечних азотних добрив після листа ВМС. Мотивація військових – ризик умисних російських ударів по суднах чи у складах з добривами, що може призвести до техногенної катастрофи і значних руйнувань.
«Заборона діятиме, допоки не відбудеться суттєвих змін безпекової ситуації, і пов’язана в першу чергу з забезпеченням захисту інших цивільних суден, які користуються нашим зерновим коридором», – каже речник ВМС Дмитро Плетенчук.
Він пояснює, що розкривати більше деталей не може з міркувань безпеки.
Азотні добрива, за даними експертів, складають третину від загальної потреби агросектору у добривах – до 1,5 млн т. Безводневий аміак та аміачна селітра, які підпадають під заборону, необхідні для підживлення всієї зернової групи, займають до третини в у собівартості пшениці чи кукурудзи. Торік на кукурудзу припала найбільша частка зернового експорту – 55%. Пшениця займає 38% експортованого із загального обсягу зернових.
Україна імпортує 30% азотних добрив. Минулого року в Україну ввезли 1,4 млн т азотних добрив на $10 млн – втричі менше у грошовому еквіваленті, ніж у 2023 р., за даними митниці.
Порти – найдешевший спосіб логістики, через них до заборони імпортували до 50% добрив. Перебудова логістики займе у імпортерів кілька місяців. Це може спричинити зростання цін на азотні добрива щонайменше на 10% від поточної вартості, порахували фахівці.
«Допоки не буде врегульована ситуація, маржинальність аграріїв знизиться пропорційно до здорожчання добрив. Водночас світові ціни на зернові та олійні залишаться на тому ж рівні. Тобто аграрії матимуть менші прибутки, що ускладнює операційну діяльність на додачу до викликів воєнного часу», – підсумував Олег Хоменко.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

«Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає забезпечити рівний доступ до послуг перестановки вагонів на європейську колію 1435 мм.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) закликає прем'єр-міністра Сергія Корецького не допустити ухвалення проєкту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає суттєвий перегляд чинного механізму бронювання військовозобов’язаних працівників.

Компанія «Ерідон» відзначає 33-річчя та представляє нові банківські партнерські програми для українських агровиробників. Програми передбачають фінансування придбання добрив, насіння та засобів захисту рослин зі ставкою 0,01% у пільговий період.

Українські сільгоспвиробники станом на 13 жовтня 2026 року озимими культурами засіяли 4,48 млн га, або 71,0% прогнозованих площ.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Державий аграрний реєстр (ДАР) призупиняє приймання заявок на отримання бюджетних субсидій для придбання комплексних мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) звернулася до Науково-дослідного інституту високоенергетичних матеріалів ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» із проханням розглянути можливість проведення випробувань вапняково-аміачної селітри (CAN), щоб визначити її поведінку в разі прямого ураження вибуховими боєприпасами.

Дефіцит добрив і збереження імпортних мит на них може призвести до втрати мільярдів валютної виручки українського агросектору.