Аналітичні центри розглянули ідею Офісу Президента України та Міністерства економіки України щодо запровадження національного кешбеку в межах державної програми «Купуй українське» та просять відмовитись від неї.
Про це йдеться у зверненні низки аналітичних об’єднаннь та інституцій, опублікованому на сайті CASE Україна.
Фахівці нагадали, що ідея запровадження кешбеку за купівлю товарів вітчизняних товаровиробників має на меті стимулювати внутрішній споживчий попит і підтримку українських виробників. У межах цієї державної програми громадяни України отримуватимуть компенсацію частини вартості товарів, вироблених в Україні (пропонується компенсація на рівні 10%).
На думку аналітичних центрів, реалізація запропонованого механізму підтримки вітчизняних виробників є фінансово обтяжливою для державного бюджету та доволі складною в адмініструванні.
«Крім цього, будуть порушені конституційні права громадян України в частині отримання доступу до їхнього приватного життя, а саме їхніх покупок. Несправедливий механізм кешбеку, який діє винятково через торговельні мережі, надалі викривить умови конкуренції на роздрібному ринку, де такі мережі вже мають превалюючу ринкову силу. Такий механізм завдасть шкоди дрібним виробникам та реалізаторам і у такий спосіб надалі посилить ринкову владу великих роздрібних мереж», — пояснюють спеціалісти.
І додають, що державна підтримка вітчизняного виробника має бути реалізована шляхом забезпечення сприятливого бізнес- та інвестиційного клімату в державі, усунення бюрократії та корупції, захисту прав власності, реформування податкової та правоохоронної системи, забезпечення прав та економічних свобод для вітчизняного бізнесу в Україні.
«Будь-які інші інструменти фінансової підтримки вітчизняних виробників можуть застосовуватись, але вони мають носити тимчасовий характер (релокація, відновлення, допомога для початку виробництва чи переобладнання) і бути спрямовані на найбільш постраждалі від війни галузі, бути прозорими та доступними за умовами (Державна програма «5-7-9%») із мінімальним втручанням держави в роботу ринку та бути обмеженими за часом та масштабом», — вважають аналітики.
У разі недотримання цих вимог, на їхню думку, застосування будь-яких державних програм призводить до спотворення ринків, неефективного розподілу фінансових ресурсів, надання переваг «обраним» компаніям, вбиваючи при цьому основний рушій ринкової економіки — конкуренцію.
«Зважаючи на зазначене, аналітичні центри закликають представників влади відмовитись від контрпродуктивної для економіки країни ідеї щодо запровадження кешбеку за придбання українських товарів та зосередитись на інституційних покращеннях умов ведення бізнесу в Україні, зокрема реалізації важливих проєктів із перезавантаження БЕБ, ДПС, ДМС (ПЗУ №10439, 9243, 6490д)», — підсумовується у повідомленні.
Звернення підписали:

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Ukraine Organic Awards: визначено найкращих гравців органічного ринку

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

Міністерство економіки та довкілля працює над редизайном програми «Національний кешбек».

Ще 18 агропідприємствам Рівненщини погодили 1,3 млн грн часткової компенсації вартості дизельного пального. Загалом за програмою підтримку вже отримали близько 50 господарств на майже 4,3 млн грн.

Сільгоспвиробники України нині активно проводять посівну кампанію і цього року, ймовірно, скоротять посівні площі під озимими культурами через проблеми з агроекспортом.

Кабінет Міністрів України відтермінував до 1 квітня 2027 року відновлення повних вимог до маркування харчових продуктів і кормів.

Виробництво мережі пекарень «Тітка Клара» постраждало унаслідок російської масованої атаки на Київ.

Комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики розглянув законопроєкт про державний бюджет на 2027 рік.

Швейцарія виділяє на підтримку українського агросектору 9 млн франків (близько $11 млн).

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Волоський горіх — практично безвідходна культура. І заробляти тут можна не лише на продажі ядра. З нього віджимають олію, виготовляють мацерати, а макуху, що залишається після віджиму, переробляють на борошно та інші харчові продукти. Використання знаходиться навіть для зелених горіхів, перегородок, шкаралупи та листя. Тож один урожай може дати виробнику одразу кілька продуктів із доданою вартістю.

Виробник Green Clover із Хмельниччини почав переробляти надлишки базиліку, вирощеного на власній гідропонній фермі, на соус песто.