У ФГ «Широкоступ» на Київщині використовують супутниковий моніторинг та цифрові методи діагностики стану рослин, ґрунту. Вже цього року під час збирання врожаю у господарстві застосовуватимуть систему визначення якісних показників зерна безпосередньо в полі.
Про це AgroPortal.ua розповів керівник фермерського господарства Олександр Широкоступ.
«На основі отриманих даних супутникового моніторингу та цифрових методів діагностики вживаємо оперативні заходи для покращення розвитку сільськогосподарських культур. Для аналізу одержаних даних використовуємо можливості штучних нейронних мереж. Це дозволяє дистанційно на полі визначати кількість елементів живлення, наявність стресу та інші параметри у рослини», — зазначає Олександр Широкоступ.
Наприклад, можна з допомогою нейронної мережі визначити потенційні втрати на соняшнику з причини нерівномірного дозрівання, що дає можливість прийняти рішення щодо доцільності десикації.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

В Україні виникло таке цікаве рішення за останні 10 років, коли фермери не дотримуються якоїсь однієї технології. Тобто вони проводять різні системи обробітку ґрунту по полях сівозміни залежно від умов та вимог культури. Зараз у аграріїв уже немає бачення, що постійно треба робити оранку.

Технічний парк ТОВ «Мрія», що на Київщині, може забезпечити тисячі гектарів, хоча в обробітку підприємства всього 300 га. Завдяки тому, що техніка широкозахватна, за 3-5 днів справляються з усіма агроопераціями в полі.

Міністерство сільського господарства США (USDA) запускає пілотний проєкт із ширшим використанням технологій для підвищення точності оцінок посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур.

Що відбувається на ринку борошна, як підприємствам працювати з різною за якістю сировиною, які рішення допомагають підтримувати стійкість виробництва під час війни та де шукати нові експортні можливості? Ці питання обговорюватимуть під час сесії «Ринок та технології борошномельно-круп’яного виробництва» на конференції «Зерно і переробка 2026».

Якою буде якість пшениці врожаю-2026? Що відбувається на ринку пшениці та жита і з якою сировинною базою працюватимуть переробники в новому сезоні? Ці питання стануть одними з перших у діловій програмі конференції «Зерно і переробка 2026», яка відбудеться 16–17 вересня у Вінниці.

Державна служба статистики під час війни активно почала використовувати супутникові знімки для аналізу та формування даних про сільгоспвиробництво.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

У ФГ «Широкоступ» на Київщині раніше добре заробляли на квасолі, а вже два роки поспіль ціна на цю культуру знижується. Порівняно з бобовими та соєю ціна на квасолю була вдвічі вищою, сьогодні вона не зовсім приваблива.

Тяжкий 2022-й плавно переходить у, ймовірно, ще тяжчий 2023 рік. Всю складність нинішньої ситуації відчули і аграрії. Для сільгосппідприємств 2022-й став роком тотальної економії ресурсів: з одного боку висока ціна на них, а з іншого — їх дефіцит. І якщо без техніки, пального, насіннєвого матеріалу обійтися неможливо, то без добрив — щось та й виросте... Та чи буде такий врожай прибутковим? Рахуємо.