Питання добрив — болісна тема для всієї Європи. В України є достатньо вагомий потужний внутрішній ресурс виробництва добрив, але він залежить від ціни на газ, і це буде досить сильно тиснути на галузь.
Про це під час конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (#DoAgro21) розповів заступник міністра економіки, торговий представник України, голова Міжнародної ради по зерну (IGC) Тарас Качка.
«У даному випадку питання добрив — це не суто українська проблема, тому очевидно, що потрібно до неї підходити виважено. Потенціал України з виробництва добрив буде переорієнтовуватись на внутрішній ринок» — зазначив Тарас Качка.
За його словами, з погляду безпеки все більше білоруських виробників добрив підпадають під санкції США та ЄС. Якщо урядом України прийматимуться якісь рішення, то будуть вжиті всі заходи, щоб замістити ці обсяги іншими ресурсами.
«В уряді та Мінекономіки ми моніторимо це питання, досить уважно до нього ставимося та водночас розуміємо, що не можна не враховувати економіку без питання безпеки», — підкреслив Тарас Качка.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

У червні та липні поточного року Україна відкрила 1 і 6 кластери ЄС («Основи процесу вступу до ЄС» і «Зовнішні відносини»), 2-5 кластери відкриються впродовж найближчих місяців, юридично для цього немає жодних перепон. Наразі у ЄС міркують над певними політичними аспектами, зокрема, є два чинники: стандарти виробництва (це вимоги щодо безпечності продукції та інші, які впливають на виробництво) та власне сільськогосподарська політика (бюджет на субсидії).

Інтеграція України до Євросоюзу буде не лише елементом безпеки, а й суттєвим економічним підсиленням для самого блоку, зокрема у сфері важкої промисловості та сільського господарства.

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант, а має бути довгостроковою метою.

Чорноморські порти заблоковані вже понад місяць. Поточні умови експорту значно ускладнені порівняно з 2022 роком, адже триває збір врожаю, склади завантажені, а ціни на зерно значно нижчі. На думку експертів, така ситуація зберігатиметься щонайменше до кінця року, тому альтернативну логістику треба налагоджувати вже зараз і надовго.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Європейська комісія (ЄК) 19 травня ухвалила План дій щодо добрив, який передбачає фінансову підтримку фермерів та зменшення залежності Європи від імпорту.